18 березня в Європарламенті вперше від початку повномасштабної війни відбулися слухання щодо переваг агроторгівлі між Україною та ЄС для Європейського Союзу. Захід, який відбувся під егідою депутатки Карін Карлсбро, зібрав європейські асоціації агрохарчової індустрії, депутатів Європарламенту, представників Єврокомісії та країн ЄС, які обговорили вигоди імпорту української агропродукції.

“Якщо ЄС та Україна не зможуть укласти нову торговельну угоду до закінчення дії преференцій ЄС 5 червня, яка продовжить умови вільної торгівлі, це стане економічним шоком для України. Ціна такого шоку оцінюється в 3-3,5 млрд євро, або до 2,5% падіння ВВП країни”, – наголосив президент УКАБ Алекс Ліссітса у своїй вступній промові.

З початком дії автономних торговельних преференцій (АТП) підтримка ЄС мала вирішальне значення для українського агросектору та національної економіки.  Тимчасово призупинивши дію тарифів та тарифних квот у межах ПВЗВТ, ЄС компенсував втрату найбільш традиційних для України ринків на глобальному Півдні, особливо в Північній Африці, у Китаї та Південній Азії.

Загалом, минулого року на аграрний сектор припало близько 60% (~25 мільярдів доларів США) усіх валютних надходжень від експорту, що дало змогу агропродовольчому сектору згенерувати майже 16% ВВП України. У 2024 році частка ЄС в українському аграрному експорті сягнула близько 52% або 12,83 мільярдів доларів. Тому від ЄС зараз залежить підтримання економічної стійкості України шляхом збереження відкритої торгівлі агропродукцією.

“Драматичні події останніх тижнів показали, що безпека України та Європи стали неподільними. Україна вдячна за таку підтримку ЄС та чітку позицію, де Україна є частиною програми безпеки Європейського Союзу. Але безпека означає не лише військові аспекти, оборону, а й продовольчу та економічну безпеку. Тож ми сподіваємось на виважені рішення, що продемонструють, що майбутнє процвітання ЄС і України також неподільні”, – зауважив Алекс Ліссітса. 

Зі свого боку, депутатка Європарламенту Карін Карлсбро, відмітила, що Європейський Парламент стурбований тим, що немає чіткого розуміння що буде з торгівлею між Україною та ЄС після завершення дії автономних торговельних преференцій 5 червня. Про це Європарламент чітко заявив у своїй резолюції від 12 березня на підтримку України. “Євродепутати закликають Європейську Комісію невідкладно розпочати переговори з Україною про двосторонню торговельну домовленість на основі статті 29 Угоди про асоціацію, яка б дозволила зберегти і поступово лібералізовувати торговельні потоки агропродукцією”, - наголосила Карін Карлсбро під час виступу.

Крім цього, протягом заходу прозвучало багато слів підтримки України та визнання стратегічної важливості збереження відкритої торгівлі агропродукцією між Україною та ЄС. Серед головних меседжів:

1. Сандра Кальнієте, депутатка Європейського парламенту (Латвія, Європейська народна партія): “Наразі як Україні, так і ЄС необхідно шукати рішення, які базуються на аналітиці, а не на емоціях, адже у питаннях українського агросектору надто часто звучать маніпуляції, що межують із пропагандою. З огляду на занепокоєння фермерів ЄС ситуацією на аграрному ринку, надзвичайно важливо вибудовувати конструктивний і далекоглядний діалог, який був би взаємоприйнятним для обох сторін не лише з бізнесової, а й з політичної точки зору”. 

2. Юрій Шаранов, Президент Асоціації європейських промислових споживачів цукру (CIUS): “Європа стикається з хронічним дефіцитом цукру та щороку потребує імпорту 2-3 мільйони тонн. Український цукор відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності постачань і підтримці позитивного балансу європейського агропродовольчого експорту. Лише за 2022–2024 роки ЄС імпортував майже 1 мільйон тонн українського цукру, що допомогло зберегти понад 400 000 робочих місць у 15 000 компаніях, які представляє наша асоціація. 

Цукор – це стратегічно важлива сировина, а не чутливий товар. Безперебійний доступ до нього – через вільну торгівлю або квоти обсягом від 500 000 тонн – є критичним для конкурентоспроможності європейської промисловості та підтримки відновлення України”.

3. Проф. Стефан фон Крамон-Таубадел (Геттінгенський університет) у своїй презентації продемонстрував, що імпорт українського цукру в 2022-2024 роках не призвів до падіння виробництва цукру в ЄС. Навпаки, він допоміг пом’якшити негативні наслідки дефіциту цукру на європейському ринку. Детальні висновки дослідження доступні за посиланням: https://bit.ly/4ispdyO

4. Васіле Варварой, Президент Румунської зернової асоціації, регіональний директор по регіону Східної Європи компанії “Каргілл”: “Потрібно розвінчувати міфи про нібито значні конкурентні переваги українського фермера над європейськими колегами. Достатньо подивитися на цифри, які свідчать про протилежне. До війни Україна виробляла до 100 млн тонн зернових, а зараз – максимум 60 млн тонн. Це аж ніяк не є ознакою надприбутковості чи можливості нарощувати виробництво, зменшуючи площі посівів і врожайність. Це радше сигнал кризи, коли виробники змушені докладати величезних зусиль, аби виростити врожай і знайти шляхи для його експорту. 

Крім того, з 2024 року українські зернові майже повністю відсутні на ринках Румунії, Польщі та інших країн ЄС – вони спрямовуються чорноморським зерновим коридором на ринки Глобального Півдня. Тому заклики обмежити торгівлю з Україною позбавлені будь-якої раціональної основи”.

5. Калле Рамвалл, віце-Президент Європейської асоціації м'ясної торгівлі та мясопереробної промисловості (UECBV): “Європейські споживачі мають різні смаки та преференції щодо частин і категорій м’ясної продукції, що вимагає гнучкості як від імпортерів, так і від експортерів. Часто місцевого виробництва недостатньо, аби задовольнити попит на певні категорії м’яса, зокрема куряче філе.

Саме тому Європа суттєво залежить від імпорту. Тому збереження відкритої торгівлі є дуже важливим для цінової стабільності  і забезпечення попиту. Українська курятина є важливим елементом цього балансу. Збереження існуючих обсягів торгівлі між Україною та ЄС – це питання не лише економічної вигоди, а й стабільності продовольчих ринків”.