28 жовтня під час події «Grain Storage Forum “ELEVATOR-2022” SMART: сушіння, енергонезалежність та енергозберігання» представники агробізнесу та експерти обговорили головні проблеми й можливості ефективної роботи сушарок, як елемента сучасних елеваторів. В межах цієї дискусії заступниця генерального директора УКАБ з адвокації Марія Ревенко розповіла, на яку підтримку від держави можуть розраховувати сільгоспвиробники.

Загалом, існує декілька джерел державної підтримки аграріїв, а саме: пряма бюджетна підтримка у вигляді субсидій та дотацій; податкові пільги (наприклад, платники єдиного податку 4-ої групи); державне втручання в ціноутворення (через обмеження експорту або імпорту).

Найбільш привабливим джерелом для фермерів є пряма бюджетна підтримка, оскільки це сума видатків, що передбачена в Державному бюджеті України як бюджетна програма підтримки сільгосптоваровиробників

«У 2023 році ситуація щодо програм держпідтримки б’є всі антирекорди, оскільки бюджет в умовах війни максимально обмежений. 7 жовтня прийнято проєкт закону про держбюджет за основу, і наразі в бюджеті на 2023 рік закладено 1,37 млрд грн на продовження грантів по закладці садів та теплиць для аграріїв. Ще 20 млрд грн виділяється на програму «5-7-9», тобто кредитування залишиться», – зазначає заступниця генерального директора УКАБ.

В цьому році фінансова підтримка державою заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів вже дозволила близько 30 тисячам сільгоспвиробників отримати кредити за програмою «5-7-9». Загалом було видано кредитів на суму майже 68 млрд грн. З них під посівну кампанію до 1 червня – на суму 38 млрд 551 млн грн. За програмою портфельних гарантій 80% видано кредитів на суму в 25 млрд 600 млн грн. Лідерами з кредитування стали Київська, Кіровоградська, Вінницька та Одеська області.

Щодо бюджету на 2023 рік, то Комітетом з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради було запропоновано внести зміни до державного бюджету з пропозицією виділити додаткові 10,4 млрд гривень на фінансову підтримку аграріїв та 500 мільйонів для надання кредитів фермерським господарствам.

Окремий напрям роботи в майбутньому буде пов'язаний із компенсацією наслідків втрат, адже аграрний сектор уже зазнав прямих втрат на мільярди доларів. Так, передбачається створення «Фонду ліквідації наслідків агресії», що формуватиметься з конфіскованих активів держави-агресора рф. Також буде створено «Фонд відновлення України», котрий наповнюватимуть і яким управлятимуть партнери-донори України, фінансуючи розвиткові проекти для України, зокрема й аграрний комплекс. Крім того, планується створення «Національного фонду відновлення агропромислового виробництва на деокупованих територіях», який зможе використовувати також фінансову допомогу держав-партнерів і міжнародних фінансових інституцій, великих міжнародних корпорацій, заморожених чи конфіскованих активів російської федерації, внесків юридичних і фізичних осіб та коштів допомоги міжнародних гуманітарних організацій та благодійних фондів.

За даними Мінагрополітики, основними напрямками, що зможуть отримати фінансування з Фондів, будуть: тваринництво, садівництво, переробка, зрошення та біоенергетика.

«Вже зрозуміло, що держава не виділятиме суттєві кошти на традиційні програми субсидування АПК, тому одним, і напевно найбільш вагомих, варіантів отримання фінансової підтримки у 2023 році будуть гранти від міжнародних донорів. Саме тому на сайті Ради з’явилися законопроєкти №8025 та 8051, які легалізують міжнародну допомогу через різні механізми», – пояснює Марія Ревенко.

Цими законопроєктами, зокрема, пропонується:

• залучення кредитів для будівництва експортної інфраструктури (елеватори, авто, перевалки, мультимодальні комплекси та інше) – до 90% облікової ставки і до 50% тіла кредиту;
• страхування таких експортних об’єктів та часткова компенсація страховикам у разі знищення від 40%;
• закупівлю зерновозів, причепів та зернових контейнерів;
•  надання права ООН/ФАО бути організатором «мультимодальних перевезень» при експорті української агропродукції.