4 вересня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent провели XVI Міжнародну конференцію «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM), котра вкотре довела, що LFM – це потужний майданчик стійкості, інновацій та розвитку. Понад 400 топменеджерів, інвесторів та новаторів галузі присвятили день відвертим розмовам про те, чому традиційні методи більше не працюють і як трансформувати бізнес для довгострокового процвітання. Ключовою темою конференції стала необхідність переосмислення підходів до управління в умовах нової реальності: від подолання викликів швидкої європейської інтеграції до пошуку правильного балансу між вимогами світового ринку та інтересами компаній.

Конференцію відкрив перший Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, який високо оцінив надзвичайну єдність аграрної спільноти в умовах війни та адаптації до норм ЄС, підкресливши, що уряд активно працює над гармонізацією законодавства та створенням нових можливостей для українських виробників. Голова регіонального представництва IFC в Україні Ліса Кестнер підкреслила роль IFC як надійного партнера України, яка з початку повномасштабного вторгнення інвестувала близько 2,5 млрд доларів, значну частину яких було спрямовано на зміцнення стійкості та глобальної конкурентоспроможності сільськогосподарського сектору — ключового рушія не тільки для економіки України, але й для глобальної продовольчої безпеки. Директор департаменту BASF Agricultural Solutions Україна Чезарі Урбан, наголосив на гострій потребі в інноваційних рішеннях для підтримки аграріїв у надзвичайно складних умовах сьогодення.

Задавши лейтмотив дня керівниця напрямку Agrohub Benchmarking Оксана Боброва  розглянула інструменти для зміцнення конкурентоспроможності України серед світових гравців сільськогосподарського ринку, відзначивши унікальне поєднання родючих чорноземних ґрунтів і помірних опадів у країні.  «Завдяки сприятливим умовам та агротехнологіям Україна демонструє лідерство у врожайності ключових культур. Наприклад, у сезоні 2023 року врожайність кукурудзи склала 9,6 т/га. Водночас витрати на гектар залишаються високими — $1,285 для кукурудзи, що є найвищим показником серед досліджуваних країн. Це підкреслює необхідність посиленого контролю над затратами, зокрема на добрива та польові операції, для збереження глобальної конкурентоспроможності», – пояснила Оксана Боброва.

Потім розмова перейшла до теми людського капіталу, і партнерка департаменту консалтингу «Делойт» в Україні Олена Бойченко презентувала тему «Ринок праці в Україні: роль приватного бізнесу в розвитку кадрового потенціалу агросектору».  Вона вказала на парадокс, що українські роботодавці визнають гостру нестачу персоналу, але при цьому недостатньо інвестують у навчання: «Аналізуючи ринок праці України, бачимо парадокс: з одного боку, 66% українських компаній мають стратегію навчання та розвитку персоналу, визнаючи гострий дефіцит кадрів. З іншого боку, реальні інвестиції залишаються низькими: майже третина компаній витрачає на навчання менше 0,5% від фонду витрат на персонал. Очевидно, що роботодавці не зможуть у довгостроковій перспективі покладатися на традиційні стратегії — потрібно шукати нові підходи».

Дискусія перейшла до панелі «Людський капітал 2.0: як війна формує нову еру управління талантами». Старший партнер Korn Ferry Роман Бондар разом із начальником штабу 412 полку безпілотних систем Nemesis Артемом Бєлєнковим, засновником компаній FinStream та Cronvest, головою Асоціації підприємців-ветеранів АТО, старшим лейтенантом Національної гвардії України, командиром взводу спеціального призначення Сергієм Позняком, в.о. голови правління АТ «ОПЗ» Юрієм Ковальським та HRD напряму Агро МХП Сергієм Ніколаєвим обговорили, як змінюються підходи ро лідерства, розглянули ключові кадрові виклики для агробізнесу, подискутували про стратегії воєнної адаптації та реінтеграції ветеранів.

Серед основних питань, порушених під час обговорення, було прогнозування, що в найближчі роки чисельність робочої сили може скоротитися на третину, навіть попри те, що попит на продуктивність продовжує зростати. Оскільки інвестиції в навчання молоді більше не дають очікуваного результату, бізнес має створювати умови для залучення та розвитку людей старшого віку. Для агросектору це означає не просто перегляд HR-політик, а створення привабливих умов, щоб залучити ту частину населення, яка раніше вважалася неактивною на ринку праці.

Учасники дискусії також підкреслили, що військові навички можна перенести в сільське господарство. Вміння керувати військовою технікою, такою як бойова машина піхоти (БМП), можна легко перенести на керування сучасним трактором. Аналогічно, досвід експлуатації дронів, ремонту обладнання, аналізу даних та логістики, набутий у військовій службі, приблизно на 70% збігається з потребами сучасного сільськогосподарського холдингу. Викликом для компаній є визнання «надздібностей» ветеранів (їхньої дисципліни, лідерських якостей та стійкості в стресових ситуаціях) й ефективна інтеграція цих сильних сторін у бізнес-процеси.

Однак пряме спілкування між цивільними керівниками та ветеранами часто є неефективним через відмінності у сприйнятті та стилях спілкування. Щоб вирішити цю проблему, великі компанії повинні розглянути можливість включення до своєї організаційної структури особи, яка має як бойовий досвід, так і авторитет — «військового радника» або фахівця з управління персоналом, який зможе подолати цю прірву. Така роль допомогла б вирішити непорозуміння, розподілити завдання таким чином, щоб вони були прийнятними для ветеранів, та виступити посередником, що значно зменшило б напругу та прискорило процес адаптації.

Наразі в умовах тотального стресу, який переживають і військові, і цивільні, роль керівника кардинально змінюється. Сучасний лідер — це "точка опори", яка об'єднує команду, дає відчуття стабільності та гнучко управляє, бачачи потенціал кожного. Водночас сімейна атмосфера та робочі династії тепер стають неочікуваним фактором стійкості й утримання людей в колективі.

Наостанок учасники дискусії визнали, що, незважаючи на всі їхні зусилля, великі корпорації не зможуть працевлаштувати мільйони ветеранів, які повертаються до цивільного життя. Тому системним рішенням є розвиток ветеранського підприємництва, адже підприємці — одна з найбільших категорій серед військовослужбовців. Підтримка агростартапів, заснованих ветеранами, не лише створює робочі місця, а й формує середовище "свій до свого", де вони ефективніше взаємодіють та розвиваються, відновлюючи економіку країни.

Далі конференція перейшла до наступного блоку, який демонструє ще один ключовий перетин індустрій, а саме розмову про майбутнє, де технології та земля працюють у повній синергії. Про кейси AI, роботів і сучасні технології під час панельної дискусії «AgrіTech Talks: нова ера агроіндустрії» говорили виконавча директорка Diia.City United Наталія Микольська, заступник Міністра економіки України Денис Башлик, директор з ІТ КЕРНЕЛ Андрій Піший, комерційний директор IT-Enterprise Роман Яворський, CTO GіgaCloud Кирило Науменко та керівник агронапряму DroneUA Анатолій Безолюк. Спікери дійшли таких висновків:

• роль держави в цифровій трансформації полягає не в прямому заохоченні, а у створенні сприятливого середовища. Це включає надання доступу до відкритих даних (наприклад, земельного кадастру), спрощення сервісів і загалом позицію "не заважати" розвитку. Приватний сектор, зокрема агрохолдинги та ІТ-компанії, випереджає державу у впровадженні технологій, розробляючи комплексні цифрові платформи та рішення;
• одним із головних векторів розвитку є створення повноцінних цифрових моделей рослин і полів. Ця концепція, відома як "digital twin", передбачає збір даних у реальному часі для чіткого розуміння стану культури та прогнозування її розвитку. Використовуючи інформацію з супутників, дронів та наземних сенсорів, агропідприємства можуть точно ідентифікувати проблеми, вчасно реагувати на стресові фактори та максимально точно прогнозувати врожайність;
• штучний інтелект розглядається як технологічний "бустер" та сполучна ланка для всієї інфраструктури агробізнесу. Він дає змогу об'єднати в єдиний ланцюжок дані з різних джерел: супутників, дронів, датчиків на техніці та цифрових двійників. Це дозволяє оптимізувати логістику, прогнозувати врожайність, автоматизувати надання державної підтримки, покращити прийняття рішень на основі ризик-орієнтованого підходу та аналізі великих масивів даних (big data), а не лише на досвіді агронома;
• обсяги даних, що генеруються в сучасному агросекторі, роблять утримання власної IT-інфраструктури неефективним. Хмарні сервіси надають необхідну гнучкість та еластичність, дозволяючи компаніям масштабувати потужності під сезонні навантаження та отримувати доступ до дорогого спеціалізованого обладнання;
• агродрони перетворилися на один з основних інструментів господарювання, здатний конкурувати за продуктивністю з традиційною наземною технікою. Як наслідок повномасштабного вторгнення Україна стала одним зі світових лідерів у ринку дронів. Технології розвиваються в бік диференційованого внесення засобів захисту рослин та добрив, а також використання ШІ для скаутингу. Ключовим трендом на найближчі роки стане створення єдиних екосистем управління полем, де дрони інтегровані з датчиками, супутниками та іншими елементами "інтернету речей".

Не менш актуальну тему зачепила керівниця напрямку сталого розвитку КЕРНЕЛ Марта Трофімова в презентації «Аграрний сектор в EU Green Deal: виклики та можливості для України». Вона окреслила ключові кліматичні цілі ЄС та пояснила, як нові екологічні вимоги та стратегії вплинуть на українських агровиробників: «EU Green Deal відкриває для аграрного сектору України значні можливості: підвищення вартості активів через системне покращення здоров'я та продуктивності ґрунтів; оптимізація витрат завдяки впровадженню точного землеробства та раціонального використання ресурсів; нові джерела доходу через вихід на ринки вуглецевих кредитів та реалізацію преміальної продукції з низьким вуглецевим слідом; покращення національної репутації на міжнародній арені, трансформувавши імідж з «ефективного, але не сталого» на образ відповідального та інноваційного виробника».

Обговорення продовжилось у панельній дискусії «Низьковуглецевий розвиток українського аграрного сектору: навіщо, як і хто?» за участі директора практики сталого розвитку і декарбонізації «EY Україна» Костянтина Таранця, керівника проєктів з альтернативних каналів продажів «Агро Фабрика» ОТП БАНК Павла Гузиря, виконавчого та регіонального директора у Східній Європі Donau Soja Володимира Пугачова та генерального менеджера у сфері зміни клімату DiXi Group, експерта з питань зміни клімату та кліматичної політики Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки України Миколи Шлапака. Спікери запропонували різні погляди на тему:

• за даними міжнародних організацій, вуглецевий слід базових українських культур є одним із найнижчих у світі, що вигідно відрізняє їх від продукції конкурентів. Проте через відсутність системного підходу до обліку, верифікації та, найголовніше, маркетингу, ця перевага залишається майже непомітною для покупців і не трансформується у фінансову вигоду чи кращі ринкові позиції;
• головна перевага декарбонізації на сьогодні полягає в маркетинговій спроможності та споживацькій конкурентоспроможності, а не в прямому збільшенні прибутку, оскільки ринок не готовий платити за неї премію щодо сировинних товарів;
• монетизація сталих практик є реальною переважно в нішевих ринках, де продукт ближчий до кінцевого споживача. На відміну від ринку зернових чи олійних культур, нішеві продукти (наприклад, високоолеїнова соняшникова олія, продукція з рослинних протеїнів, органічні товари) мають більший потенціал. Кінцевий споживач у супермаркеті готовий платити більше за екологічний продукт, що відкриває вікно можливостей для виробників продукції з доданою вартістю;
• доступ до західного фінансування все більше залежить від дотримання агробізнесом ESG-критеріїв. Європейські фінансові інституції та донори розглядають сталий розвиток не як опцію, а як вимогу. Для отримання грантових коштів чи пільгових кредитів бізнес має продемонструвати впровадження практик точного землеробства, декарбонізації, що робить сталість ключовим фактором економічної стабільності;
• позитивний ефект від впровадження багатьох кліматично-дружніх технологій наразі неможливо відобразити в національному кадастрі через відсутність відповідних даних, коефіцієнтів та підходів. Цей розрив не дозволяє адекватно оцінити потенціал скорочення викидів на рівні держави та ускладнює для компаній верифікацію своїх досягнень.

Наступним контентним блоком захід перейшов до практичних інструментів для тих, хто створює врожай, а саме панелі «Plant vision 4K: технології у фокусі». На цю тему дискутували керівник бізнесу в Україні ICL Growing Solutions Роман Сластьон, генеральний директор Travelite AGRO, засновник фонду відбудови українського села WRRU Роман Гринишин, комерційний директор бізнесу ЗЗР Syngenta Олексій Стеценко, головний агроном ІМК Олексій Місюра та директор департаменту BASF Agricultural Solutions Україна Чезарі Урбан. Учасники дійшли згоди, що:

• сучасний підхід до агрономії виходить далеко за межі стандартного аналізу 30-сантиметрового шару ґрунту. Ключовим стає глибоке, багатопараметричне сканування, що включає вивчення балансу елементів, електропровідності та фізико-хімічних властивостей на різних глибинах. Такий детальний аналіз є основою для диференційованого внесення добрив та посіву, що дозволяє нівелювати лімітуючі фактори, оптимізувати витрати та підвищити ефективність на кожній ділянці поля, а не просто працювати із середніми показниками;
• аграрна галузь переживає еволюцію від суто хімічних засобів захисту рослин до інтегрованих систем, де біологічні рішення відіграють все більшу роль. Йдеться не про повну відмову від хімії, а про її розумну комбінацію з біопрепаратами. Новий фокус — на використанні ендофітних мікроорганізмів, які живуть у симбіозі з рослиною (наприклад, на кореневій системі), допомагаючи їй засвоювати азот з атмосфери, фосфор з ґрунту та захищаючи від патогенів;
• головне завдання селекціонерів — знайти баланс між двома ключовими характеристиками: врожайністю та стійкістю. Гібрид з максимальним генетичним потенціалом урожайності може не реалізувати його в посушливих умовах, тоді як стресостійкий гібрид буде менш ефективним у регіонах з достатнім зволоженням.

Після невеликої перерви на нетворкінг учасники повернулись до головної зали, щоб насолодитись контентом про інновації, експорт та інвестиції. Регіональна менеджерка галузевого напряму MAS Europe IFC Марша Ю виступила із презентацією «Вирощування зростання: фінансування та консалтинг для сталого агробізнесу», наголосивши: «IFC пропонує не лише кредити та інвестиції, а й фінансування, прив’язане до принципів сталості. Це можуть бути «зелені» або «блакитні» кредити — для кліматичних і водних проєктів. Новий інструмент — кредити, пов’язані зі сталим розвитком. Якщо позичальник досягає конкретних, заздалегідь узгоджених цілей, зокрема, у скороченні викидів або покращенні екологічних технологій вирощування, він отримує пряму фінансову вигоду — наприклад, знижку на відсоткову ставку за кредитом. Найкращим аргументом на отримання фінансуванні від IFC є досвід наших клієнтів, котрі постійно доводять в різних куточках світу, що кліматична стійкість — не лише можлива, а й прибуткова». У презентації також було висвітлено проєкт IFC AgriResilience, який сприяє сталому інвестуванню приватного сектору в ланцюги створення вартості в агробізнесі по всій Україні, а також у Центральній та Східній Європі — регіонах, які мають суттєве значення для вирішення глобальних проблем продовольчої безпеки.  Ключовим напрямом проєкту є впровадження інноваційних, сталих технологій охолодження, що спрямовані на підвищення ефективності, зменшення впливу на довкілля та зміцнення стійкості сільськогосподарських ланцюгів постачання. Проєкт реалізується за підтримки Міністерства фінансів Чеської Республіки та Департаменту з питань енергетичної безпеки та вуглецевої нейтральності уряду Великої Британії.

Розмова продовжилась панельною дискусією «Інвестиції, що витримують зміну клімату: майбутнє агросектору» за участі президента УКАБ, голови ради директорів ІМК Алекса Ліссітси, старшого спеціаліста з сільського господарства Світового банку Олександра Муляра, генерального директора HarvEast Дмитра Скорнякова, генерального директора ТАС Агро Олега Заплетнюка, менеджера зі сталого розвитку São Martinho S.A. Оскара Пауліно, директорки з ESG, комунікацій та комплаєнсу AMAGGI Джуліани де Лавор Лопес та фінансового директора AMAGGI Рафаеля Карвалью Ліма Біасолі.

Представники від São Martinho S.A. та AMAGGI, котрі вжетривалий час отримують фінансування від IFC на розвиток сталого виробництва, поділились своїми кейсами, щоб українські аграрії на прикладі бразильських колег змогли краще зрозуміти потенціал співпраці з IFC. Одні з головних досягнень: завдяки комплексу сталих практик вдалося значно скоротити викиди CO₂ — з 36 кг до 25 кг на тонну цукрової тростини, починаючи з 2020 року; впровадження нової техніки для збору врожаю дозволяє зменшити споживання дизельного пального щонайменше на 25%; аквтино використовують побічні продукти виробництва етанолу як органічні добрива, що дозволяє повернути поживні речовини в ґрунт і суттєво зменшити потребу в закупівлі мінеральних добрив. Після розгляду бразильських кейсів учасники панелі розглянули українські реалії:

• попри значний вплив кліматичних змін на сільське господарство, цей сектор отримує непропорційно малу частку глобального кліматичного фінансування. Для стимуляції "зелених" інвестицій в агро необхідні спеціальні механізми, зокрема здешевлення цільових кредитів через державні програми та поширення знань про ефективні та сталі технології;
• орієнтація на ринок ЄС, з його 450 мільйонами споживачів та чіткими екологічними вимогами, виступає для українських виробників головним стимулом для інвестицій у сталі практики. Відповідність стандартам ЄС є своєрідним бенчмарком для виходу на всі світові ринки. Практика показує, що виробництво продукції, яка відповідає цим критеріям, може забезпечувати премію до ціни в 10% і більше, що робить такі інвестиції економічно доцільними;
• практики, ефективні в одному регіоні, можуть бути збитковими в іншому через різницю в кількості опадів, типах ґрунтів та кліматичних умовах. Успішні господарства використовують диференційований підхід: на півдні фокусуються на вологозбереженні через No-Till, вертикальний обробіток та диверсифікацію з поливом, тоді як в інших регіонах можуть бути ефективними елементи Strip-Till.

Гучним акордом політично-економічного блоку стала палка та безкомпромісна розмова віцепрем'єр-міністраа з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки та репортера POLITICO Бартоша Бжезінського. Вони обговорили комплексні питання євроінтеграції українського аграрного сектору, конкуренцію з країнами Меркосур, політичні виклики, пов'язані з побоюваннями європейських фермерів, та стратегію України щодо адаптації до стандартів ЄС як надійного партнера. «Адаптація до стандартів Європейського Союзу в частині безпечності продукції, пестицидів та добробуту тварин – обов'язковий та безальтернативний етап на шляху до членства. Україна ніколи не ставитиме питання про винятки з цих правил. Наша стратегія — не сперечатися про доцільність вимог, а максимально швидко і ефективно їх впровадити. Набагато краще вступити до ЄС і вже зсередини, як повноправний член, брати участь у дискусіях про майбутню трансформацію цих стандартів. Історичний досвід показує, що це реалістично: частина країн, які приєдналися до ЄС раніше, ухвалили всі необхідні норми за чотири роки. Ми готові повторити цей шлях», – поділився своїм баченням Тарас Качка.

Фінальною частиною конференції стала розмова про експортні можливості України, зокрема під час презентації «Аграрне експортне портфоліо України за 2024 рік» від голови комітету з євроінтеграції УКАБ Олександри Авраменко.  Спікерка окреслила головні здобутки України на торговельній світовій арені: «У 2024 році аграрний сектор України вкотре довів свою ключову роль для економіки, сформувавши 13,7% ВВП країни, що становить 26 мільярдів доларів, та забезпечивши 59,1% усієї експортної виручки. Ми не лише зміцнюємо внутрішню економіку, але й залишаємося незамінним гравцем на світовій арені, посідаючи перше місце з експорту соняшникової олії та соняшникового шроту та входячи до п'ятірки лідерів з експорту кукурудзи, ріпаку та ячменю. Важливим здобутком є і поступова трансформація експорту: ми збільшуємо частку переробленої продукції, і наразі співвідношення сировини до готових товарів складає 55% на 45%».

Завершилось обговорення панельною дискусією «Поза квотами: переробка, диверсифікація і нові ніші для українського експорту» з експертами – генеральний директор, власник бізнесу AVA Group Максим Шевчук, директор із глобального маркетингу та інновацій Kormotech Ігор Блистів, комерційний директор Ma'Rijany Hemp Company Ігор Дідок і генеральний директор ALVIVA Group Олександр Варавка. Серед головних тез:

• український експорт трансформується від простого продажу сировини до створення продукції з доданою вартістю та розбудови довгострокової присутності на ключових ринках. Головними викликами залишаються логістика та нестабільність, що змушує бізнес інвестувати у закордонні склади, експортувати технології та капітал, і навіть організовувати переробку ближче до кінцевого споживача;
• Європейський Союз переважно зацікавлений в Україні як у джерелі сировини. системному експорту готової продукції перешкоджають не лише логістика, а й торговельні квоти. Вихід із цієї парадигми вимагає значних інвестицій у глибоку переробку всередині країни, проте кожен такий проєкт реалізується протягом 2-3 років і потребує стабільності у відносинах з ринками, оскільки навіть тимчасове випадіння з ринку змушує починати все з нуля;
• існує глобальна неефективність у переробці деяких агрокультур, наприклад, коноплі, де навіть європейську сировину везуть для переробки до Китаю. Це створює унікальну можливість для України. Відновлюючи та створюючи повні вертикальні цикли виробництва — від вирощування до готової продукції — Україна може зайняти важливу нішу на ринку ЄС, який відчуває дефіцит.

Весь час конференції діяла виставкова зона, де працювали локації компаній: BASF, OTP Bank, Syngenta, ВЧАСНО, магістерська програма «Агрокебети», Forbes. Приємною несподіванкою заходу для учасників стала новина про появу brand advocate та ambassador LFM, якою стала Катерина Співакова, директорка з комунікацій та взаємодії з урядом КЕРНЕЛ. Вона разом із організаторами вже готується вражати вас програмою наступного року. 

Маючи за плечима 16-річну історію, Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» незмінно стверджує свій статус центральної події для об'єднання професіоналів, створення ділових зв'язків та обміну релевантними інноваційними рішеннями в агросекторі. Команда асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та агенції UCABevent висловлюють подяку за підтримку події:   Міжнародній Фінансовій Корпорація (IFC), що є підрозділом Групи Світового банку, реалізовує проєкти в партнерстві з Міністерством фінансів Чеської Республіки та за підтримки уряду Великої Британії – генеральному партнеру; New Holland – ексклюзивному технічному партнеру; BASF – ексклюзивному інноваційному партнеру; Credit Agricole Ukraine – золотому фінансовому партнеру; ICL – інноваційному партнеру з живлення; OTP Bank – золотому фінансовому партнеру; Syngenta – золотому партнеру напряму насіння та ЗЗР; спеціальним інформаційним партнерам – РБК-Україна, АгроПортал, Латифундист, The Page, інформаційним партнерам: Growex, GrowHow, AgroNews, Selo.ua, West-info, журналу «АгроЕліта», IFarming, AgroLux, «Агробізнес Сьогодні», «АгроПравда», Agriteka, платформі Aggek та інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна».

А також дякуємо всім спікерам, учасникам та гостям заходу, що розділили цей день разом з нами. Вже незабаром зустрінемось під час ХVII Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні» (DoAgro25)!