Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
28 Травня 2024

Тарас Висоцький

Держави-конкуренти України на світових ринках зернових та олійних культур дбають про чотири складові, наявність яких приваблює як коротко-, так і довгострокові інвестиції. Такими складовими є верховенство права, розвинена інфраструктура, контроль якості та безпечності продукції, а також прогнозована та стабільна аграрна політика. На жаль, в Україні кожен із цих факторів обділений увагою з боку держави, проте з точки зору проведення реформ саме останній міг би принести швидкий успіх.

«Прогнозована аграрна політика» має ширше значення, ніж забезпечення державної підтримки агросектору, хоча без неї виграти міжнародну конкуренцію буде складно. Наприклад, США щороку виділяє на підтримку АПК $100 млрд, 80% з яких  – це допомога малозабезпеченим громадянам у придбанні продовольчих товарів першої необхідності, 10% – підтримка агрострахування, і ще 5% – гарантування визначеного рівня прибутку аграріїв. Усі розуміють, що в України таких ресурсів немає.

Але для того, щоб нарешті почати здійснювати прогнозовану аграрну політику, не потрібні мільярди доларів. Якщо держава вже закріпила законодавчо ПДВ-підтримку до 2018 року, то не варто кілька разів змінювати політику, відлякуючи інвесторів, і цим самим ускладнювати і так важку роботу вітчизняних аграріїв.

Особливо враховуючи той факт, що за останні роки саме державна підтримка у вигляді пільгового оподаткування була тим ресурсом, який забезпечував розвиток галузі. Обсяги акумульованого ПДВ, який використовується на виробничі цілі, забезпечують зростання валової продукції сільського господарства на наступний рік, про що свідчить висока кореляція між цими показниками (89%) за 2009-14 роки.

ПДВ-каталізатор

Завершення реформи розпаювання та впровадження спеціального режиму оподаткування аграрного виробництва на межі 1990-2000-х років стало причиною народження абсолютно нового аграрного сектору України. У 2000-х аграрії пережили як яскраві моменти зльоту, так і перші розчарування, але після отримання певного життєвого досвіду з 2010 року розпочався період швидкого та інтенсивного зростання. За 2010-2014 роки аграрний ВВП зріс на 50% – жоден інший сектор економіки не мав таких результатів.

У 2014-му агросектор був єдиним напрямком економіки, який показав зростання на тлі загального падіння економіки. За результатами 1 кварталу 2015 року ця галузь утримує лідерство в структурі експорту країни, формуючи його на 37%.

Джерелом енергії для такого інтенсивного розвитку стала саме пільгова система оподаткування аграрного виробництва, яка дозволяла збільшувати інвестиції в сектор. Без такої підтримки в українського агросектору, який ще не набрався зрілості, шанси вижити в конкуренції з досвідченими гравцями на світовому ринку просто мізерні.

Адже в Україні є ціла низка культур, які мають низьку рентабельність виробництва, а з року в рік взагалі бувають збитковими. До них належать соціально важливі та орієнтовані на внутрішній ринок жито, овес, просо, льон. Так, за останні 5 років середній рівень рентабельності виробництва жита становить -6,5%, вівса -0,1%, проса 2,6%, ячменю 0,6%.

Водночас, за розрахунками експертів УКАБ, акумульований ПДВ додатково забезпечує в середньому 7,5% до рентабельності виробництва сільгоспкультур. Таким чином, повернення ПДВ –  це єдиний фактор, який забезпечує економічну доцільність їх вирощування, а отже, при зміні системи оподаткування виробники будуть змушені від них відмовитися. В зоні ризику крім нішевих культур також знаходяться пшениця та ячмінь.

При такому рівні рентабельності та кредитних ставках на рівні 30% за відсутності спецрежиму ПДВ розвиток агросектору повністю зупиниться. Україна втратить щорічні темпи збільшення валютного виторгу від експорту агропродукції на рівні $1 млрд. Можна буде забути і про минулі рекордні показники валового збору та урожайності зерна в Україні. В умовах загальної системи оподаткування обсяги валового збору зерна в Україні можуть знизитися до рівня 40 млн т проти 64 млн т у 2014 році. Про розвиток таких капіталомістких галузей, як тваринництво, овочівництво і садівництво, можна буде тільки мріяти.

Альтернативний режим

Разом з тим варто паралельно починати розробку нових методів підтримки, [які замінять спецрежим оподаткування з 2018-го]. Багато з них можна запозичити у конкурентів.

Наприклад, у США державна допомога аграріям надається у формі фіксування мінімальної ціни реалізації сільгосппродукції, гарантування визначеного рівня прибутковості, компенсування витрат на агрострахування чи часткової компенсації витрат на консервування земель з метою захисту навколишнього середовища. ЄС підтримує АПК шляхом надання прямих виплат агровиробникам, які виконують передумови щодо розвитку екології та ландшафтів сільських територій. У Південній Америці держава забезпечує безкоштовний розвиток комунікацій та інфраструктури в місцях активного поширення агровиробництва.

А перед тим, як відміняти пільгове оподаткування для аграріїв без належних компенсаторів, потрібно всього-на-всього побороти аграрну корупцію в еквіваленті $2 млрд. Тоді галузь продовжила б своє 10%-ве щорічне зростання, генероване підтримкою у формі спецрежиму ПДВ, що наразі складає менше $1 млрд.

 

Блог підготовлено для Forbes

 

Інші записи в блогах:

Подальший добробут українців ще більше залежатиме від стану АПК

Девальвація гривні піде на користь здоров‘ю українців?

Верховна рада запустила процес «люстрації» кукурудзи

 





  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • Amazone
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Agco
  • Agroregion
  • Eridon
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • NCH Advisors
  • Continental farmers Group
  • credit agricole
  • claas
  • john deer
Вітаємо! Ви підписались на новини порталу Ukab