Закликаю світ не бути німим свідком голоду, що насувається, не бути німим свідком тих подій, які відбуваються в Україні, бити на сполох, щоб уберегти людство від глобальної продовольчої катастрофи, поки ще не пізно.
Алекс Ліссітса
Війна росії проти України матимете катастрофічні наслідки для глобальної продовольчої безпеки. Якщо її не зупинити вже зараз, існує РИЗИК ГОЛОДУ, особливо у країнах Африки та Близького Сходу. Проте Китай замовчує це, засекретивши відповідні прогнози Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Для чого це Китаю? Достеменно на це запитання ніхто не відповість, як і на те, наскільки довго триватимуть воєнні дії в Україні.
Німецьке видання SPIEGEL, яке посилається на власні джерела, припускає, що генеральний секретар ФАО Цюй Дун'юй перешкоджає запланованій публікації «вибухового документу», оскільки Пекін не зацікавлений у створенні подальшої паніки на світовому ринку зерна.
І я не відкидаю це припущення. Адже національна безпека Китаю дорівнює продовольчій безпеці країни. З 2021 р. Китай масово скуповує на світовому ринку зернові та сою. Лише в України у 2021 р. закупив 7,9 млн т кукурудзи, що доволі суттєво, враховуючи, що загальний експорт кукурудзи з України у тому ж році склав 24,7 млн т.
І Китай продовжує скуповувати продовольство. Як пише Bloomberg з посиланням на трейдерів, з початком війни в Україні Китай замовив у США 20 вантажів сої та 10 вантажів кукурудзи.
Достовірних даних, скільки Китай уже накопичив зерна, немає ні в кого у світі. Припускають, що на рівні 100-300 млн т. Китайська зернова агонія багато про що свідчить, зокрема, що голодні бунти сколихнуть світ не менше, ніж обстріли лікарень, дитячих садочків та цивільного населення в Україні.
Як і про те, що, очевидно, Китай знав про заплановане росією вторгнення в Україну давно. Адже вони готувалися за багатьма аспектами, зокрема і щодо закупівлі продовольства. Скоріш за все, росія узгодила це питання з китайським керівництвом, як не прикро про це говорити.
Росія і Україна — одні з найбільш помітних гравців на глобальному зерновому ринку, де нині відчувається дефіцит. Ціни на зернові та олійні у світі стрімко зростають. Це почалося ще до війни. А на тлі зростання цін на газ і нафту — навіть не знаю, хто візьметься прогнозувати ціни на зернові на наступний сезон.
Зростання цін посилює глобальну нерівність
У той час як Китай змітає все зерно по світу і акумулює у себе, Ємен, де війна точиться вже більше семи років, уже очікує посилення голоду, оскільки 52% імпорту пшениці покривалося з України.
Зараз ви мені скажете, що єменські імпортери знайдуть інших виробників. Так, безперечно, я це не відкидаю, але повторюсь: ціни на зерно зросли вдвічі, і це лише за 14 днів війни росії в Україні. Дорожчають і харчові продукти. За таких умов країнам, де більшість людей живе за межею бідності, складно буде впоратися.
Як наслідок, не виключені політичні загострення. Візьмем до прикладу іншу країну — Єгипет. Вона одна з кількох африканських країн, де ціни на хліб пов’язані з політичною стабільністю. І тут запасів зерна лише на кілька місяців. 80% імпорту пшениці Єгипту припадає на росію та Україну, і багато людей в країні залежать від цього.
Та ФАО мовчить про те, що світ за крок до голоду
Вступаючи у третій тиждень війни з росією, в Україні під питанням і майбутній урожай, адже посівна під загрозою. Великі площі земель сільськогосподарського призначення фізично недоступні для проведення весняно-польових робіт. У відносно безпечних регіонах (хоча їх в Україні зараз немає апріорі) посівна ускладнюється відсутністю палива, логістичними проблемами, зокрема щодо постачання раніше замовленого та оплаченого насіння, добрив, засобів захисту рослин. Я не кажу про те, що більшість польових робітників нині у Збройних Силах України.
Ті ж, хто думає, що російське зерно замінить українське на глобальному ринку, помиляються. Росія і все російське настільки токсичні на сьогодні, що лише самовбивці трейдери будуть його поставляти. Російське зерно та й сама росія у крові українських дітей та народу, їй не відмитися.
Спеціально для AgroPortal.