Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
19 Жовтня 2021

Володимир Лапа

На початку 2000-х Україна виробляла близько 30 мільйонів тонн зернових, а активний експорт лише зароджувався. В цей час в складі невеликої української делегації мав можливість здійснити візит до Канади для ознайомлення із зерновим сектором цієї країни.

Сімейні ферми на декілька сотень гектарів, відпрацьована роками система зберігання зерна, де зернові склади є публічними зберігачами, а також система ціноутворення, коли фермер має можливість побачити для себе орієнтир ціни наступного врожаю і, у випадку бажання, зафіксувати цю ціну – це основні враження від поїздки.

Але на додаток до цього  вразило відвідування зернової лабораторії у Вінніпезі. Не лише тим, що там частково можна було поспілкуватись із співробітниками українською.

В лабораторії проводили цікаві досліди – на простенькому приладі міряли пружність макаронів. На запитання – для чого це, нам дали відповідь, що метою є повне задоволення смакових властивостей арабських покупців зерна.  Якщо пружність не відповідала їх вимогам, лабораторія давала зворотній зв'язок селекціонерам, і вони продовжували селекційну роботу із метою винаходу таких сортів, що задовольнятимуть вибагливі вимоги.

Це і є одна із складових відповіді на запитання, чому ціни на канадську пшеницю суттєво вищі за українські. Хоча збирати, в силу погодних умов, її інколи доводиться у вересні ледь не під снігом. 

Майже постійно згадую цей приклад, коли хтось заводить розмову про те, що нам треба стимулювати виробництво продукції із більшою доданою вартістю. Хоча минуло вже двадцять років і ми досягнули серйозного прогресу в обсягах виробництва, в плані якості і орієнтованості на потреби покупців, м’яко кажучи, ще є над чим працювати. 

Орієнтованість на потреби споживача є запорукою успіху не лише в бізнесі, а і в міждержавній торгівлі.

Потреби покупців на зерновому ринку різні. Хтось не бере зерно із амброзією, хтось із сажкою, є гранично допустимі концентрації (ГДК) по пестицидах. Один із останніх прикладів такого плану – це запровадження Європейським союзом ГДК по хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу. І це навіть якщо не говорити про власне параметри якості, наприклад вміст протеїну.

Чи можемо ми виробляти універсальне зерно, яке задовольнятиме потреби всіх покупців? Чи маємо ми забороняти виробництво продукції, яке не задовольняє інтереси того чи іншого ринку? Відповідь очевидна – ні. Інакше найбільшим питанням в сільському господарстві буде – що робити із полями, які не обробляються, як це вже було в кінці 90-х. 

Єдиний варіант – навчитись виконувати вимоги країни призначення, проте без негативних наслідків для внутрішнього ринку та навколишнього середовища. Тим більше, якщо сучасні технології дозволяють вписуватись в параметри покупців, як це є, наприклад, із дотриманням ГДК по хлорпірифосу. Відповідно немає потреби відмовлятися у використанні препаратів на основі цієї діючої речовини, достатньо чіткого дотримання рекомендованих норм та фаз використання. Це  підтверджують і досліди, які проводилися українськими науковими установами, що цілком можливо гарантувати максимальний рівень залишків хлорпірифосу, встановлений ЄС для імпорту сільськогосподарської продукції. Потрібно враховувати і той факт, що препарати на основі хлорпірифосу є практично незамінними при контролю таких шкідників як прихованохоботники, що завдають вагомих втрат при вирощуванні озимого ріпаку в умовах весни.

Варто  звертати увагу і на екологічний вплив при дотриманні вимог країн призначення, так використання хлорпірифосу зменшує пестицидне навантаження, оскільки дозволяє уникнути як мінімум однієї додаткової обробки культур інсектицидами інших класів. Крім того, особливістю препаратів на основі хлорпірифосу є низький ризик виникнення резистентності у шкідників, тому вони є майже незамінними складовими антирезистентних програм захисту різних культур.

Тому при прийнятті тих чи інших рішень потрібно ґрунтовно підходити та вивчати всі їх можливі наслідки. Важливо у гонитві за ринками збуту не забувати про інтереси держави.

Безумовно навчитися підлаштовуватися під вимоги країн призначення складно, але якщо Україна і далі хоче бути присутньою на основних ринках збуту, альтернативи не існує.

Спеціально для Interfax.




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • claas
  • john deer
Вітаємо! Ви підписались на новини порталу Ukab