Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
19 Жовтня 2021

Володимир Лапа

Які основні зміни очікуються для агровиробників у разі схвалення законопроєкту №5600 в редакції першого читання і чи підуть вони на користь сектору

Реальний сектор економіки завжди чутливо сприймає податкові зміни. Не став виключенням і законопроєкт №5600, який заведено називати "антиолігархічним", хоча насправді в аграрній частині він зачіпає інтереси набагато ширшого кола сільгоспвиробників.

За останні десять років відбулися дві радикальні зміни в ставленні держави до аграріїв. По-перше, це скасування спецрежиму з ПДВ, який був основним чинником підтримки аграріїв. По-друге, державна підтримка в обсязі 1% від аграрного ВВП перетворилась на державну підтримку в обсязі до 1% і фактично перестала відігравати визначальну роль у житті сектора. Її вистачає хіба що на стимулювання  точкових ініціатив.

Агропідприємства докладають зусиль для компенсації втрат шляхом більшої ефективності виробництва. Так, середня врожайність зернових зросла від приблизно 50% до 70-80% проти світових бенчмарок. Але цей резерв вже далеко не безмежний, і до того ж кожний наступний центнер із гектара  потребує все більших капітальних інвестицій. Це вже не про наявність кваліфікованого агронома, а в прямому значенні про космос – технології точного землеробства, які базуються на використанні супутникових даних. 

Отже, які основні зміни очікуються для агровиробників у разі схвалення законопроєкту №5600 в редакції першого читання і чи підуть вони на користь сектору?

Мінімальне податкове зобов’язання

Логіка цього режиму полягає в тому, щоб порахувати податки та збори, що сплачуються сільгоспвиробниками у разі легального обробітку земель і визначити мінімальну суму, менше якої цей розмір не може бути (розрахунково це 1400 грн/га та вище). Якщо легально орендуєш землі та платиш заробітну плату – додаткового податкового навантаження не буде.  У разі тіньового обробітку доведеться заплатити різницю до цієї суми.

Переважна більшість аграрних компаній працюють відповідно до чинного законодавства і виступають за боротьбу з тіньовим обробітком земель. Але законопроєкт передбачає дві зміни, як порівняти з початковою ідеєю, що можуть нівелювати позитивний ефект від цієї норми.

По-перше, ліміт неоподатковуваних земель зменшується із 2 га до 50 соток. Це ставить під удар значну кількість домогосподарств, які дійсно виробляють сільгосппродукцію винятково (або майже винятково) для власних потреб. Чи підпадають вони під ознаки олігархів – запитання риторичне. Парадокс у тому, що ці маленькі ділянки часто навіть в оренду здати неможливо, оскільки вони в переважній більшості випадків не формують єдині масиви і непридатні для товарного сільгоспвиробництва. Давайте запровадимо податки на ремонт своїх осель власними силами, щоб всім все було зрозуміло не тільки на селі.

По-друге, із розрахунку мінімального податкового зобов’язання виключений єдиний соціальний внесок (ЄСВ), що нараховується на заробітну плату. Це усуває стимул легалізації праці і, відповідно, залишає заохочення до тіньового обробітку та готівкових розрахунків, адже в середньому сплата ЄСВ складає близько 600 грн/га. Фактично, несплата ЄСВ – це вкрадені гроші з Пенсійного фонду.

По-третє, виключивши ЄСВ з розрахунку, автори залишили "планку" мінімального податкового зобов’язання на рівні 5% від нормативної грошової оцінки землі, що в середньому складає 1400 грн/га. Таким чином, навіть нині сумлінним платникам податків у сільському господарстві додатково  доведеться доплачувати, за попередніми оцінками, 300 грн/га. Відповідно логіка виведення бізнесу з тіні та вирівнювання податкового навантаження перетворилася на додатковий податковий тиск.

Оподаткування птахівництва

Базою для нарахування єдиного податку 4 групи для сільськогосподарських виробників (який замінює собою податок на прибуток) є площа землі в обробітку.  Зрозуміло, що площа в обробітку найкраще відображає обсяг виробництва в першу чергу для зернових та олійних культур. Тваринницькі ж комплекси інколи є окремими юридичними особами, і в такому разі площу мають лише під виробничими будівлями. Найпоширенішою така практика є в птахівництві. Проте окрема юридична особа не означає відірваність від с/г угідь, адже більшість тваринницьких комплексів мають власну кормову базу і вирощують самостійно кормові культури.

Якщо все ж є бажання обкласти тваринництво додатковим податком без виключення птахівництва з поняття "сільське господарство", папєрєднікі знайшли відповідь на це запитання. Наприклад, для тепличних комбінатів застосовуються кратно вищі ставки єдиного податку 4 групи – 6,33% від нормативної грошової оцінки площ під теплицями. Таким чином, система оподаткування стає більш диференційованою без виключення окремої підгалузі.

Натомість законопроєкт №5600 пропонує для птахівників перехід на сплату податку на прибуток. Це невдала ідея в невдалий час.

Адже фактично різні податкові режими в рамках одного продуктового ланцюжка (зерно з єдиним податком і птиця із податком на прибуток) зумовлять значне ускладнення адміністрування податків, і рано чи пізно призведуть до необхідності застосування внутрішньо секторального трансфертного ціноутворення. В кінцевому випадку, виробникам зерна буде простіше взагалі не продавати зерно на потреби птахівництва, адже якщо ти отримуєш вигідну ціну, податкова це може трактувати як заниження бази оподаткування податком на прибуток. Що у нас там, ідеї щодо формування доданої вартості в Україні ще актуальні?

До того ж птахівництво в Україні зараз далеко не в найкращому стані. Зростання цін на зерно зумовило значне зростання собівартості, в той час, як можливості підвищення цін на м'ясо на внутрішньому і зовнішньому ринках обмежені. На 1 січня 2021 року поголів’я птиці зменшилось на 9% проти попереднього року, причому в товарних господарствах це зниження становило 14%. Зрозуміло, що це не ті показники, які можуть бути мотивом для  підвищення рівня оподаткування. У міру надходження зерна нового врожаю ситуація дещо вирівнюється, але все одно поголів’я в "надійному" мінусі. 

Звернула на себе увагу ще одна норма законопроєкту – дії щодо встановлення місцевих податків та зборів виводяться із сфери регулювання законодавства щодо державної регуляторної політики. Отже, у разі встановлення податків оцінювати вплив на економіку не потрібно, а, наприклад, у разі опрацювання актів наближення законодавства до права ЄС (що є нашими міжнародними зобов’язаннями) – така необхідність зберігається. Пріоритети очевидні.

Чомусь пригадується Микола Янович із його викачуванням коштів із аграрного сектору за рахунок експортних мит на зерно. Виглядає так, що Микола Янович за кордоном, але його ідеї живі.

Спеціально для Liga.net




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • claas
  • john deer
Вітаємо! Ви підписались на новини порталу Ukab