Аграрії зараз очікують прийняття законопроєкту № 2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Найбільші суперечки під час підготовки законопроекту до другого читання точаться навколо переважного права орендарів на купівлю ділянок сільськогосподарського призначення (далі - с/г). Важливо й те, хто отримає таке право і у якому порядку. Нині разом з орендарями на право першочергового викупу землі хочуть отримати компанії, які видобувають корисні копалин (далі - надрокористувачі).

Наразі переважне право на придбання земельних ділянок належить орендареві — саме про це йдеться у Законі України «Про оренду землі». В Україні понад 90% земель с/г призначення перебувають в оренді с/г підприємств. Своєї гостроти питання реалізації переважного права на придбання земельних ділянок с/г призначення набуде з відкриттям ринку землі. Виходячи з його умов орендарі-юрособи ризикуватимуть втратити права на землю, оскільки обмежені у можливості купівлі земель с/г призначення. Відтак, з року в рік права власності на землі, що орендують зараз фермери, набуватимуть треті особи. 

Особливо загрозливою для агробізнесу є законодавча ініціатива надати надрокористувачам першочергове право на купівлю земельних ділянок с/г призначення. Таким чином виникне небезпека того, що після викупу с/г землі у фермерів, нові власники просто змінять її цільове призначення на землі промисловості та організують там видобуток корисних копалин. Це зменшить площі с/г земель та обсяги аграрного виробництва. Але тут важливо врахувати, що в чинному законодавстві передбачена пріоритетність використання земель с/г призначення саме для потреб агровиробників. А для інших потреб, не пов'язаних з агробізнесом, надаються або ж взагалі не с/г угіддя або ж с/г землі гіршої якості.

Надання переважного права надрокористувачам (навіть і обмеженому їх переліку) дає поштовх для нових схем земельного рейдерства. Особи, які заінтересовані в придбанні значних масивів с/г земель, які перебувають в оренді аграріїв, зможуть отримувати дозволи на користування надрами, а відтак — і переважне право на викуп землі с/г призначення.

Метою таких зловживань можуть бути:

- намір перепродати земельні ділянки третім особам;

- перешкоджати орендарю у здійсненню господарської діяльності;

- формування «земельного банку» конкурентам орендаря.

Ризики для орендарів:

- розірвання договорів оренди землі;

- зменшення площ оброблюваних земель;

- зменшення рентабельності с/г виробництва;

- припинення господарської діяльності.

 Важливо врахувати досвід інших країн щодо надання переважного права на купівлю земель с/г призначення. В різних європейських країнах переважне право на купівлю земель с/г призначення надається за однією з наступних моделей:

• Співвласники та орендарі (Болгарія, Албанія, Грузія);
• Співвласники, орендарі та сусіди  (Македонія, Сербія, Естонія, Литва);
• Деякі (визначені) фермери мають перше право купівлі, а за ними державне агентство (Франція);
• Державне агентство (Португалія, Іспанія, Литва);
• Урядова установа (Данія, Румунія, Нідерланди).

З наведеного досвіду цих країн видно, що у жодній країні не надається переважне право на купівлю земельних ділянок с/г призначення надрокористувачам. 

Але за законодавством українські надрокористувачі мають 100% гарантії отримання землі, необхідної для видобування копалин, у власність чи користування. Після отримання дозволів на користування надрами, вони отримують земельні ділянки у користування. Також після аукціону їм передаються у користування сформовані земельні ділянки державної та комунальної власності. Також надрокористувачі мають право викупити землю, необхідну для видобування надр, за процедурою викупу земельних ділянок для суспільних потреб. Тобто, в будь-якому разі надрокористувачі мають більше гарантій прав на землі ніж нинішні її орендарі. Навіть, якщо орендар купить орендовану ділянку, під якою знаходяться надра, на видобування яких є дозвіл, надрокористувач може ініціювати викуп такої земельної ділянки для суспільних потреб.

Викладені факти свідчать про те, що агровиробники (орендарі земель с/г призначення), мають отримати належні законодавчі гарантії першочергового права на купівлю с/г землі.

Спеціально для Liga.net