6 вересня відбувся комітет ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин, на якій розглядалися питання шляхів вирішення проблемних питань щодо перевезень зерна та олійних культур.

Протягом останніх років обсяг зернових, що транспортується залізницею, зріс з 25 млн до 36,6 млн тон. Зростає також і валове виробництво с/г продукції, що свідчить про подальше нарощення обсягів перевезень та збільшення ролі залізниці для аграрного сектору. Щороку ситуація із перевезенням зерна для аграріїв погіршується і 2018 рік не став виключенням. Наведемо перелік ключових проблем УЗ, які потребують нагального вирішення для успішного транспортування зернових всередині країни та на експорт. Ключові питання, що було озвучені під час засідання комітету:

1. Нестача локомотивної тяги для обслуговування потреб залізниці. Проблема призводить до збільшення часу оборотності вагонів, затримок поставки продукції, збільшення витрат на оренду вагонів. Усі витрати пов’язані із затримками та простоєм лягають на плечі аграрія та перевізника.  

2. Несправедлива система розподілу вагонів між виробниками/перевізниками. Переважна частина парку обслуговує декілька десятків станцій, котрі знаходять на маршруті, в той час як інші елеватори недоотримують вагони по своїм заявкам та відповідно не можуть вивезти продукцію.

3. Непередбачуваний ріст тарифів на послуги УЗ та оренду вагонів. За останній рік тарифи зросли на 50 % і планується подальше їх зростання. Бізнес, що планує свої затрати завчасно, не може ефективно працювати в умовах, коли тарифи вступають в дію через місяць після їх оприлюднення. Разом з тим, збільшення тарифу не призводить до покращення якості послуг УЗ. Вагони, що подаються, часто в поганому стані та потребують ремонту. Поширені регулярні затримки та крадіжки на проміжних станціях.

4. Зупинення станцій із навантаження зерна. Зупинення роботи 99 малоефективних, на думку УЗ, станцій по навантаженню зерна можливо скорочує витрати залізниці, але загальний негативний економічний ефект від такого рішення значно вищий від потенційної вигоди. Це втрата робочих місць, елеваторів, збитки для аграріїв, збільшення навантаження на автомобільні шляхи і т. д. УЗ як державна компанія та монополіст повинна зважати на ці обставини.

«УКАБ підтримує три основні напрямки щодо покращення роботи УЗ. 1. Мораторій на закриття зупинки залізничних станцій з відвантаження зернових та олійних культур. 2. Прозора, автоматична система розподілу вагонів-зерновозів. 3. Допуск приватної тяги до перевезень олійних  і зернових культур.  Варто зазначити напрямки роботи, які необхідно вже зараз розпочинати, щоб вирішити патові ситуації, які склалися сьогодні. Підходити до проблематики УЗ як до однієї з частин аграрної логістики в цілому, разом з дорогами і водним транспортом. Необхідно законодавчо закріпити міжнародні підходи до організації залізничного транспорту, які декларує законопроект №7316. Необхідно відновити оперативну комунікацію працівників УЗ с представниками секторів, вона має бути постійною. Стратегічні питання розвитку УЗ треба виносити на найвищий державний рівень. Аграрний комітет міг би зараз зайняти роль координатора та стати об’єднавчим майданчиком для народних депутатів та секторальних асоціацій з метою формування єдиної позиції», - коментує генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.