Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
25 Березня 2019

Новини

27.12.2018

Шпаргалка від УКАБ: як пристосуватися до «ненормальної нормальності»

Свою першу десятирічку відзначила у грудні Міжнародна конференція «Ведення аграрного бізнесу». Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABEvent традиційно зібрала лідерів думок галузі. Разом радились: як підготуватися до викликів наступного турбулентно-виборчого року.

AgroPortal.ua акумулював усе найцікавіше та найкорисніше. Цікаві думки з панельних дискусій та висновки кращих фахівців можуть слугувати зручними шпаргалками для аграріїв у реалізації їхніх планів.

Макро «плюси» і «мінуси»

Головне: не думаймо, що ми якісь окремішно нещасні у світі. Загальні ризики, твердять аналітики, в усіх спільні:

- усюди відчувається примара нової загальної кризи;

- і так само всюди розповсюджується епідемія політичного популізму. В багатьох країнах технократичні уряди замінено відверто популістичними. Антиглобалісти знайшли найлегший спосіб боротьби — зі світовою торгівлею;

- торговельні війни можуть призвести до росту цін на сировину.

Аналітик асоціації УКАБ Олександр Калюжний ще нагадав два основних стрес-тести на наступний рік персонально для України, а саме: подвійні вибори (президентські та парламентські), а також необхідність повернення рекордного зовнішнього боргу у понад 270 млрд грн, що на 100 млрд більше, ніж у 2018-му.

Стоп! Позитиву теж багато.

Наприклад, Україна, починаючи з 2016 року, стабільно нарощує експорт своїх товарів. Лише за 10 місяців нинішнього року він зріс на 10%.

Особливо приємно, що для агросфери експортна динаміка характеризується навіть не стільки кількісно, скільки якісно. Фокус торговельних партнерів змістився з країн СНД на Азію та Європейський Союз.

Економіка, хоч і повільно, але зростає — до 3,5% збільшення ВВП. Щоправда, кажуть, для країн, що розвиваються, цей показник мав би бути на рівні 5%. Погрішність списуємо на те, що тільки розпочинаємо реформи і маємо сусіда-агресора.

Таким важливим макроекономічним показником як прямі іноземні інвестиції, на жаль, похвалитися не можемо. Ледь дотягуємо до минулорічних результатів.

Ненормальна нормальність

«Треба усвідомити, що ми живемо в умовах «нової нормальності». Те, що було ненормальним учора, сприймається нормально сьогодні, — пояснює свій песимістичний настрій виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. — Хто б міг подумати ще учора, що будуть оскаржуватись принципи вільної торгівлі, території сусідніх країн. Що одній країні закортить робити те, що не дозволено іншій.

Ще кілька тижнів тому ми могли передбачити, що центрами нестабільності можуть стати Китай чи Штати, натомість розгорівся конфлікт у самому центрі старої Європи.

На експортоорієнтованій Україні, безумовно, позначиться загальна економічна криза. Тим більше якщо половина нашого експорту — сировинний».

З ніг на голову

«Якщо до ризиків ретельно готуватися, то вони можуть перетворитися на можливості», — переконує Почесний президент Київської Школи Економіки, професор Піттсбурзького університету Тимофій Милованов.

«Конкурентоздатність деяких компаній може підвищитися через двосторонні війни (наприклад, між Китаєм та США, США та Мексикою тощо). При влучному плануванні девальвація деяким експортерам дозволяє підвищити прибутки. Треба вишукувати шанси.

Дослідження показують, що у світі компанії, які готуються до нестабільності, стають більш успішними саме під час криз», — зазначає Тимофій Милованов.

Його оптимізм підкріплюється, зокрема, висновком про те, що в агроіндустрії зростає продуктивність. Особливо у експортоорієнтованих виробників. Треба тільки навчитися жити і працювати в умовах макроекономічної невизначеності. Бо очікувати фундаментальних змін найближчим часом не варто. Політичної волі для об’єднання зусиль держави, бізнесу і громадськості немає. Шанси прогресивним бізнес-орієнтованим реформаторам прийти до влади теж поки що відсутні.

Як по-чесному нажитися на корупції

Корупція може бути джерелом оптимізму. Так-так, якщо дослухатися до висновків Олега Устенка. Просто треба спрямувати «темні» запаси у правильне русло.

Щоби вибратися з кризи, виконавчий директор Фонду Блейзера пропонує скористатися двома резервами.

Перший із них — корупційний потенціал. Якщо прийняти той факт, що 40% української економіки перебуває в «тіні», то майже 10 млрд грн в рік поповнюють корупційні канали. І це у нібито бідній країні! Йдеться про суму, яка у 2,5 рази більше, ніж ми можемо отримати від МВФ. Ось нам і ресурс «внутрішніх інвестицій».

Другий резерв — у колосальному рівні неефективності. «Насправді маємо багато привабливих проектів, — уточнює аналітик. — Але інвестор дивиться не стільки на прибутковість, скільки на рівень ризиків. Зможемо зрушити цей показник, тоді перестанемо задихатися від відсутності інвестицій. Кожен додатковий мільярд інвестицій дає частку економічного приросту».

Щоб бути в «Лізі чемпіонів» — добирайте правильну команду

Ви в курсі, що народжені у 2016 році вже мають шанс спокійно дожити до 100-річчя? Якість життя, демографія змінює наш світ шалено швидко. Вже зараз роботодавцям доводиться одночасно мати справу з представниками 4-5 поколінь на своїх підприємствах чи в компаніях.

На конференції обговорювали, як правильно підібрати ефективну команду і які якості варто розвивати кожному професіоналу, щоби не відстати від сучасних вимог.

Зважимо: на перший план виходить покоління міленіалів, яке вже почало керувати. А до 2030 року складатиме 75% працівників.

Уже до 2020-го високі технології зметуть зі свого шляху майже 7,5 млн різних робіт-операцій. Упродовж двох наступних років перестане існувати 30% усіх професій.

«Зрештою ми перестанемо говорити про професії як такі, — твердить керівник практики People Advisory Services з компанії «Ernst&Young в Україні» Ольга Горбовська. — Тепер йдеться про набір унікальних знань, навичок і компетенцій. Старі професії зникають, а нові, які народжуються, змінюються надто швидко. 65% наших дітей будуть працювати в ролях, які зараз поки що не існують».

«Ресурс кадрів у нас недооцінений, — тривожиться генеральний директор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков. — Приклад Китаю доводить, що прорив роблять саме кадри. Феномен Америки теж створений завдяки найактивнішим і креативним людям, готовим до змін, які зібралися разом.

Ми маємо ким заповнити вакансії, але проблема в тому, що у 95% якості працівників не співпадають з очікуваннями компанії. Мало таких, хто готовий взяти відповідальність за кінцевий результат. І, здається, це загальна проблема в країні».

Генеральний директор Cygnet Agrocompany Ігор Шилюк до складностей додає ще й територіальні обмеження — так звані виклики провінції. Кількість потенційних претендентів з’їдає урбанізація і шалена трудова міграція за кордон.

Керуючий партнер компанії Odgers Berndtson Ukraine Роман Бондар має два рецепти пошуків адекватних кадрів: переманювати їх з успішних компаній (більш економний, на думку спікера) і виховувати самотужки в компанії.

«Важливо при цьому, щоби лідер команди правильно і чітко поставив перед нею основну мету, — уточнює Роман. — На жаль, більшість агрокомпаній адекватно спільну ціль не можуть сформулювати. Тому ключова компетенція, яку треба розвивати, — це адекватність».

Ігор Шилюк розповів, що перші 3 роки в Cygnet Agrocompany формували команду, налагоджували систему. Компанія має власні програми навчання і бере на роботу людей, які швидко вчаться та креативно мислять.

Учасники кадрової панелі зійшлися на головному: ідеальних умов очікувати не варто, середовище постійно змінюється, і перемагає той, хто вміє пристосовуватися і керувати змінами.

Команда повинна мати 3 складових:

  1. Енергію, запас працездатності.
  2. Легко навчатися і бути жадібною до оновлення знань і компетенцій.
  3. Мати амбіції, драйвер для розвитку.

 

Чи боїться АПК виборів?

Просто треба пережити — здається, саме так сприймає агросектор виборчий коловорот, очікуваний на 2019 рік. Мабуть, вже загартований. Принаймні, на дискусійній панелі конференції під назвою «Чим стане рік виборів для АПК?» насправді усі говорили не про якісь катаклізми, а про цілком конкретні ділові позиції галузі.

Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький озвучив досить позитивні результати дослідження, яке останні 4 роки регулярно організовує УКАБ спільно з Німецько-українським агрополітичним діалогом (АПД).

Воно свідчить про стабільний ріст індексу розвитку аграрного бізнес-клімату в Україні.

Останнє опитування агровиробників свідчить, зокрема, про покращену забезпеченість технікою та обладнанням, можливості росту розмірів підприємств. Трохи песимістичнішими стали власники середніх ферм, зате упевненішими почуваються особисті селянські господарства. Більше оптимізму висловили також тваринники, котрі поки що відстають порівняно з виробниками продукції рослинництва.

Усіх турбує організація держпідтримки, яка продовжує виглядати неефективно.

«Попередні програми підтримки збережуться, але ми ретельніше обговоримо з міністерством, чому деякі з них належно не спрацювали», — пообіцяв заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Олександр Бакуменко.

Мораторій знімуть з новим парламентом

Народний депутат розповів також, як акумулюються висновки всіх профільних асоціацій, щоби прийняти спільне рішення до відкриття цивілізованого ринку землі.

Проаналізувавши роботу над законами, без яких нормальне функціонування ринку неможливе, перший заступник міністра юстиції України Олена Сукманова порадила власникам агропідприємств навести лад у своїх господарствах. Зробити це розважливо, доки є рік часу до зняття мораторію.

«Ми технічно зупинили подвійну реєстрацію, налагодивши автоматичний обмін із системою Держземкадастру. І з березня-квітня перестали отримувати скарги на подвійну реєстрацію, — говорить заступник міністра. — Хоча знаємо, що існує навіть нова професія — «мисливці за паями», котрі використовують будь-яку шпаринку, аби збільшити земельний банк своїм замовникам. Вибийте у них інструмент — проведіть інвентаризацію».

Вибір один — ринок землі
«Від того, як наведемо лад у своїх компаніях, залежить успіх країни у цілому», — підтверджує генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса, який не бачить іншої альтернативи розвитку, крім запровадження ринку землі.

«Аналізуючи дані останніх 15-20 років, можу впевнено сказати, що займатися агробізнесом в Україні вигідно. Українці навчилися ефективно працювати, і нинішній рік є тому підтвердженням, він об’єктивно оптимістичний як за врожайністю, так і за прибутковістю. Хто говорить, що це не так, має іти працювати в інший бізнес», — переконаний він.

Європа говорить українською

Найоптимістичніше виглядала панель конференції, куди запросили чотирьох європейців, які давно живуть і фермерують в Україні.

На звернення англійською вони дружно відповіли українською. Ще й кожен з акцентом регіону, в якому зараз мешкає. Приміром, Корнеліс Хузінха із Кищенців — з черкаським діалектом, а Зігмунд Лампка — як корінний подолянин. Жерар де Ля Салль легко оперував технічними термінами, бо поставляє техніку в українські агрогосподарства. А Мішель Терещенко і поготів спілкується вільно, адже встиг стати мером Глухова на Сумщині.

Ось і приклад, як заради успіху люди вміють пристосовуватись до неординарних умов. «Нам було важко у незнайомому середовищі. Але вивчили мову, закони і традиції», — підтверджує Зігмунд Лампка, який господарює вже 15 років.

Корнеліс Хузінха збільшив свою ферму з 800 до 15 тис. га. Побудував ферму на 1100 голів дійного стада. Із засторогою ставиться до державних дотацій — каже, що там все одно багато шпаринок для корупції. А він хабарів принципово не дає.

Визнає: через те, що принципово веде виключно «білий» бізнес, часом програє в конкуренції таким же фермерам, котрі господарюють в «тіні». За 3 останні роки втратив десь до 400 га землі через те, що за оренду сплачує офіційно.

Чи не планує розширювати бізнес на сусідні регіони? «Ні, — відповідає Корнеліс. — Фермер мусить жити біля своєї землі. Для нового кластера треба відкривати нові офіси, а я не офісний працівник, мені добре біля землі». І поспішає розповісти про новенький доїльний зал на своїй фермі.  

Його колега Зігмунд Лампка переконаний, що не треба боятися відкриття ринку землі, адже зміниться ставлення до неї тих, хто на ній працює. З’являться можливості для фінансування нових проектів, придбання техніки і обладнання.

«Мені не хотілося б, щоби Україна стала схожою на Бразилію чи Аргентину, де села спорожніли, а людей на роботу привозять із міст. Добре, що у нас починають серйозно братися за дороги, інфраструктуру. Ми теж беремо участь у соціальних проектах, допомагаємо школам, дитсадкам, спортивним командам. Фермер у Європі такого не знає, він тільки сплачує податки».

Зараз Зігмунд почав вирощувати насіння органічних гарбузів. Переконаний, що органічна ніша — величезний шанс для фермерів України. Особливо у регіонах, де не дуже плодючі землі.

За оригінальні нішеві продукти — льон і коноплі — агітував Мішель Терещенко, готовий на базі Глухова створити новітній креативний кластер, підкріплений навіть вже чинним профільним науковим інститутом.

Підтверджується напрямок, про який на конференції «Ведення агробізнесу в Україні» говорили представники Офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest: агробізнес в Україні має усі підстави перейти від концепції «житниці Європи» до концепції «світового агропостачальника».

 

 




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Lozova Machinery
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • HTI
  • CHS
  • Quivogne
  • Global Chemical Group
  • Amazone
  • Goodvalley
  • IMMER Group
  • kws
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • Phosagro
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Lembke
  • Agroregion
  • ugt
  • Agroswit
  • Mriya
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agroros
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • danone
  • claas
  • john deer