Незважаючи на те, що торгівля ЄС з Україною сильно постраждала з початку широкомасштабного вторгнення росії, однак вже у грудні 2022 року частка України в експорті ЄС до третіх країн була вищою за довоєнний рівень (1,5% у грудні порівняно з 1,2% у лютому 2022 року).

Загальний імпорт агро-харчової продукції з ЄС до України впав з майже 3,2 млрд € у 2021 до 3 млрд € у 2022 році, але деякі держави-члени ЄС змогли наростили свої поставки агропродукції. Зокрема, експорт агро-харчових товарів з Польщі до України за 2022 рік зріс на 133 млн € (+16%) та склав 945 млн €. 

Тренд на зростання імпорту продовжився і в першому кварталі 2023 року: з ЄС до України було імпортовано агро-харчової продукції на понад 914 млн €, що на 285 млн € перевищує показники імпорту за аналогічний період 2022 року, та на 107 млн € більше за показник імпорту за 1 квартал 2021 року. Безпосередньо з Польщі до України за результатами першого кварталу 2023 року було імпортовано агро-харчової продукції на суму в майже 262,7 млн €. Цей показник суттєво перевищує результати імпорту за аналогічний період 2022  (майже +93,2 млн €) та 2021 (майже +76 млн €) років.

Слід зауважити, що крім безпосереднього імпорту, до переліку ввезеної до України продукції також входить і гуманітарна допомога у вигляді харчових продуктів, що надається європейськими країнами, зокрема Польщею.

В той же час, зростання імпорту частини товарних груп була обґрунтована нестачею продукції на внутрішньому ринку України. До таких категорій товарів входять: 

• овочева група (нестача внутрішнього виробництва у зв’язку з окупацією півдня України); 
• деяка м’ясо-молочна продукція та яйця (проблеми з внутрішнім виробництвом в Україні пов’язані зі знищенням виробничих потужностей, бойовими діями та перебоями з електропостачання);
• алкогольні та безалкогольні напої і тютюнова продукція (деякі транснаціональні заводи зупиняли роботу в 2022 та заміщували свою продукцію імпортом з Польщі).

Проте, якщо детальніше поглянути на структуру польського імпорту та співставити із пропозицією аналогічної продукції від вітчизняних виробників, то можна побачити ситуацію, коли зростання імпорту з Польщі до України деяких товарних груп призвело до втрати позицій на внутрішньому ринку безпосередньо українськими виробниками. 

Так, згідно з даними Спілки Борошномелів України, українські виробники борошномельної продукції були частково витіснені з українського рітейлу в деяких областях України більш дешевою польською та турецькою продукцією (пасти, макарони тощо). Варто зазначити, що здешевлення продукції відбулось за рахунок використання у виробництві менш дороговартісного українського зерна, що було імпортовано до Польщі та Туреччини, починаючи з другої половини 2022 року. Ідентична ситуація на українському ринку склалась з молочною та м’ясною продукцію. 

Варто також відмітити, що у зв’язку із суттєвою нестачею ліквідних коштів в українських виробників, вони програють європейським постачальникам у “битві” за місце на полиці супермаркету - рітейл ставить умовою доволі довгий термін повернення коштів за реалізовану продукцію. Враховуючи стабільну економічну ситуацію, відсутність бойових дій, та логістичних викликів, європейські компанії мають кращі позиції для реалізації в українському рітейлі. У випадку продовження такої тенденції існує ризик подальшого заміщення українських переробників зернових та виробників борошномельної продукції міжнародними (в тому числі європейськими) виробниками. Це, в свою чергу, спричинить значний негативний вплив на внутрішніх переробників зернової продукції. В той же час, як під час війни та після її закінчення виробництво продукції з доданою вартістю могло б поліпшити стан аграрної галузі  та відновити економіку держави.