Формування ринку земель сільськогосподарського призначення має слугувати меті подальшого зростання сільськогосподарського виробництва, зазначили в Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", коментуючи прийняття у повторному першому читанні Верховною Радою України проекту Закону України "Про ринок земель".

За словами президента УКАБ Алекса Ліссітси, розвиток великих аграрних компаній та потужних сільгосппідприємств дозволив збільшити врожаї зернових із 25-30 млн. тонн до 50 млн. тонн і вище, врожаї олійних культур із 5-6 млн. до понад 12 млн. тонн, а Україна отримує понад 10 мільярдів доларів валютних надходжень від  експорту продукції АПК щорічно.

"Наївно припускати, що дрібні господарства, що оброблятимуть 100-300 га, матимуть можливість купити нову техніку та обладнання для оптимізації собівартості, інвестувати в інфраструктуру, самостійно виходити на експортні ринки або забезпечувати власну переробку для отримання доданої вартості, - констатує Алекс Ліссітса. – А отже, вони будуть залежні від розміру державної підтримки, яка в Україні є вкрай низькою, змушені будуть віддавати левову частку доходів посередникам та витрачатись на послуги із зберігання та логістики". За словами А.Ліссітси, шлях штучного подрібнення Україна проходила в кінці 90-х років минулого сторіччя, що призвело до системної кризи в галузі,  і зараз цей досвід більшістю фахівців класифікується як помилковий.

У зв’язку із цим, в УКАБ наголошують, що завершення реформування земельних відносин не повинно унеможливити роботу ефективних компаній, що здатні рухати сільське господарство вперед. "Якщо вже законодавець передбачає обмеження по розміру землевласності і неможливість купівлі земель юридичними особами, то необхідно залишити можливість працювати аграрним компаніям на засадах оренди", - зауважує президент УКАБ. Будь-які обмеження в цій площині призведуть лише до того, що припиниться будівництво елеваторів та інших інфраструктурних об’єктів в місцях концентрованого виробництва зерна та олійних, а компанії вимушені будуть витрачати значні кошти на перевезення техніки із одного регіону до іншого. Більше того, конкуренція ефективних землевласників за оренду земель вже зараз в окремих випадках призводить до зростання ставок оренди до 8% і навіть вище від нормативної грошової оцінки земель, а обмеження лише унеможливлять подальше зростання доходів жителів сільської місцевості – власників паїв.

У свою чергу, генеральний директор УКАБ Володимир Лапа, зазначив, що реформування  земельних відносин супроводжується потужною компанією із дискредитації тих чи інших господарюючих суб’єктів, зокрема щодо нефінансування розвитку сільської місцевості. "Такі твердження просто не витримують критики, адже за даними Державної служби статистики, відрахування на соціальні заходи зросли з 2006 по 2010 рік при виробництв пшениці із 1,2% до 2,8% в структурі собівартості,  кукурудзи - з 1 до 2,3% і аналогічна ситуація простежується по всіх основних культурах". Загалом, відрахування на соціальні заходи лише при виробництві основних видів продукції рослинництва, із урахуванням зростання цін зросли за останні 5 років із 150 млн. грн до 992 млн. грн, а в 2011 році можуть сягнути 1,5 млрд. грн, наголосили в УКАБ, підкресливши, що мова йде саме про середні та великі аграрні компанії.