20 вересня 2018 в с. Горобіївка Бориспільського району на потужностях компанії «Агро-Регіон» відбувся День Агротехнологій у рамках другого дня IX Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями».

На пленарній частині заходу спікери говорили про запровадження систем точного землеробства та аналізували весняний посів кукурудзи 17 травня 2018 року. Зокрема, Володимир Кравцов, операційний директор «Агро-Регіон» розповів про досвід роботи з дронами та поділився висновками після посіву кукурудзи: «Високотехнологічне обладнання може підвищити якість і продуктивність польових робіт, але найкращий симбіоз все ж таки техніки та професійності працівників. Важливу роль також відіграє погодній фактор. Погода може пробачити недбалому господарю похибки і надати йому ще один шанс, але кількість спроб дуже обмежена, особливо в сільському господарстві. Без дронів сьогодні неможливо обійтися, тому що вони можуть показати набагато кращу картину якості посіву. Раз побачивши поле з дрона, ніколи не зможеш працювати як раніше».

Олексій Стеценко, директор з розвитку бізнесу, Агроскоп Інтернешнл розповів про необхідність застосування в сучасному агробізнесі систем точного землеробства та як їх варто застосувати для отримання максимального ефекту: «Коли ми йдемо в точне землеробство, то починаємо з механіки, програмних додатків, проте забуваємо про агрономію, агрохімію та фітопатологію. Проте це теж дуже важливо. Необхідно порахувати вигоду впровадження систем точного землеробства: скільки коштів ви витратите і втратите. Точне землеробство допомагає зменшити собівартість продукції. Це використання неоднорідностей на полі, щоб мінімізувати ризики, на які можна вплинути. Це не зменшення собівартості з гектара, а зменшення собівартості тонни вирощеної продукції. Складові точного землеробства: ідентифікація, управління, аналіз».

Вадим Остапенко, керівник відділу R&D, SmartFarming поділився рекомендаціями організації якісного посіву. «Ефективним рішенням для землеробства, котрий використовується на сьогодні є побудова карти-завдання на деференційований посів. Оцінка якості посіву ґрунтується на основі таких даних: структура ґрунту (глибина залягання підплужної підошви, рівень вологи ґрунту) 2. аналіз рельєфу, отриманий з дрона або супутника 3. агрохімічний аналіз ґрунту».

На демонстраційній частині заходу були представлені різні види сільськогосподарської техніки: дисколапові агрегати, глибокорозпушувачі (чизелі), важкі дискові борони, плуги, агрегати по технології Strip-Till та вертикального обробітку ґрунту від вітчизняних та іноземних виробників: Horsch, Kuhn, Great Plains, Amazone, Case IH, Quivogne, Veles Agro, Lozova Machinery, Lemken, Maschio Gaspardo, Challenger, Moro Aratri, PÖTTINGER, Sly, Kuhn Krause. Після демонстрації кожної одиниці техніки спеціальна група експертів, яка складалася з 19 профільних спеціалістів – агрономів, інженерів, викладачів – давала свою оцінку кожному агрегату.

Під час оцінювання роботи різних видів знарядь експерти ставили оцінку за такими показниками: дотримання агрегатом конкретного завдання щодо технології ґрунтообробітку, якість обробітку згідно з вимогами (вирівняність, грудкуватість, прикоткованість поверхні, подрібнення рослинних решток, їх заробляння або перемішування з поверхневим шаром та інше), дотримання швидкісного режиму,  глибини обробітку та її рівномірність.

Микола Косолап, доцент НУБіП: «Такий вид оцінки на своєму досвіді я бачу вперше. Існують демо-покази техніки, але робота в полі – це дійсно відкриття. Раніше спеціаліст з господарства на таких подіях на основі свого досвіду та знань підбирав собі необхідну техніку. Але сьогодні ми побачили, що ідея створення експертної групи об’єднала всіх учасників заходу. Люди стояли навколо експертної групи, яка визначала реальні цифрові показники та чекали на результати. Поняття «добре» чи «погано» дуже відносне, однак завдяки визначеній шкалі оцінок, ми змогли наблизитися до більш-менш об’єктивного оцінювання. Якщо б техніка просто стояла, я впевнений, люди розбіглися б, і подія не була б цікавою, однак усі були занурені в процес: порівняти, покопатися в ґрунті.  На мою думку, цей напрям експертної оцінки є дуже практичним і перспективним».

Світлана Каленська, завідувач кафедри рослинництва, НУБіП: «Я не вперше працюю в складі комісії з оцінки техніки, однак цей формат бачу вперше. Ми оцінювали 4 групи техніки, яка мала відповідати певним параметрам, експерти ставили оцінки за шкалою від 1 до 5 та пояснювали, чому саме поставили таку оцінку. Разом з нами працювала бригада, яка відразу вимірювала щільність ґрунту. Одна справа, коли агрегат працює в господарстві, і фахівці чітко знають як його налаштувати, бо знають властивості ґрунту та іншу додаткову інформацію. Інша справа, коли представники компаній працюють на незнайомому полі. Ми бачили, що виникали проблеми з налаштуванням і це робота передусім сервісних інженерів, які мали б більш ретельно підходити до налаштування своєї техніки”.

Дмитро Супіханов, заступник начальника інженерного відділу ПАТ «Миронівський хлібопродукт»: «Уся техніка була хороша, тому мої оцінки переважно від 4 до 5. Разючої відмінності я не побачив, іноді важко порівняти агрегати, бо їх використовують у різних цілях: під посів чи під зиму. Компанії підбирали цікаву техніку, залежно від агротехнологічних умов. Вчора чудово працювалося з експертами, подія була легка, здавалося було спекотно, але цей час пролетів дуже швидко, тому що ми були захоплені роботою оцінювання».

Віктор Сич, незалежний експерт: «Для аграріїв – це надзвичайно корисний захід. Я б хотів, щоб ця подія розширювалася на різні регіони країни. Сьогоднішня подія - це абсолютно інший рівень проведення заходу, це не просто шоу, а дійсно професійне порівняння агрегатів. Критерії, які ми ставили перед технікою -  дотримання агротехнологічного завдання: зорати на глибину 25-27 см, ширина захвату одного корпусу 40 см, швидкість 8 км. Усі мають витримати ці параметри. Також оцінювали відповідність агрегату тієї технології, до якої він себе відносить: плуг, глибокорозпушувач тощо. Я переконаний, що кожен отримує для себе лише переваги, як виробник техніки, так і аграрій. Це можливість наочно побачити роботу техніки, яка випадає доволі рідкі, а то й вперше».