Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
17 Вересня 2019

Новини

05.09.2019

Ucab Чому існування ДПСС важливе для вітчизняних експортерів?

У 2015 році експорт просів на 2 млрд і складав 15,7 млрд дол. США через анексію Криму та військові дії на Сході. Лише у 2018 році був зафіксований рекордний обсяг агропродовольчого експорту з України на рівні 18,6 млрд дол США.

Причин для нарощення експорту  багато, і ключовою, звісно, є спільні зусилля держави та бізнесу щодо розширення географії експортних поставок продукції АПК. Зіграло роль усвідомлення експортерів, що необхідно диверсифікувати свої торгівельні потоки, а не орієнтуватися лише на ринки пострадянських країн. Це включало і розробку маркетингової стратегії виходу на ринки, і наближення якості та відповідності своєї продукції до стандартів не лише України, а й потенційної країни-споживача.

Органом державної влади, який виконував ці завдання стала Держпродспоживслужба (ДПСС), адже погодження ветеринарних і фітосанітарних сертифікатів (фактично допусків на ринок тієї чи іншої країни) залежить саме від неї. Фактично, ДПСС відповідає як за дотримання якості продукції на внутрішньому ринку, так і за узгодження сертифікатів на зовнішніх ринках. Вихід на деякі ринки займає від шести місяців до декількох років в залежності від епізоотичної ситуації, вимог країни, готовності підприємств відповідати вимогам країни призначення. Так, приміром, процес виходу на ринок ЄС по кожному типу продукції в середньому займає від 5 до 7 років. Наприклад, для української молочної продукції цей процес зайняв 7 років і три місії експертів ЄС з оцінки систему державного контролю.

Аналізуючи ключові показники останніх трьох років діяльності ДПСС (2016-2018 рр.), варто підкресли, що з початку роботи служби в українському агропродовольчому експорті відбулися наступні зміни:

  • Сам агропродовольчий експорт вдалося наростити до рекордних обсягів – 18,6 млрд дол. США, а приріст експорт за ці 3 роки склав 3,3 млрд дол. США (як за рахунок бізнесу, так і за допомогою ДПСС і МінАПП);
  • Кількість країн-споживачів української продукції АПК зросла з 165 (на кінець 2015 року) до 185 за результатами 2018 року, фактично +20 країн;
  • Втрата ринку Росії найбільше вдарила по продукції тваринництва, а саме молочним продуктам. Так, експорт молочних продуктів скоротився у 2016 порівняно з 2014 роком на 245,5 млн дол США, або більш як на 40%. В той же час за останні три роки вдалося наростити поставки молочної продукції з України на 150,5 млн дол США, або на 46%. Для молочної продукції відрили ринок Марокко, Китаю, а також ринок країн ЄС (і це лише частина країн);
  • У цілому, за останні три роки між компетентними органами України та органами іноземних країн погоджено 53 форми міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду з України до 24 країн світу (Аргентина, Азербайджан, Албанія, Ангола, Бразилія, Боснія та Герцеговина, Гана, Гонконг, Єгипет, Ірак, Йорданія, Македонія, Марокко, Молдова, ОАЕ, КСА, Сербія, Сінгапур, Таджикистан, Туніс, Туреччина, Чехія, Чорногорія, Японія);
  • Україна отримала дозвіл на експорт яєць до Ізраїлю, курятини — в Єгипет та Саудівську Аравію, молочної продукції — до Китаю та ЄС. Також, для підприємств м’ясо- та молокопереробної промисловості були відкриті ринки Молдови, Казахстану, Киргизстану, Вірменії й Узбекистану (і це лише частина переліку).

ДПСС виконує комплексну функцію, адже впливає як на внутрішній ринок, так і зовнішній. Тому розділяти ці функції не є ефективним рішенням. Наразі досі існує багато потенційних ринків для відкриття (особливо продукції з доданою вартістю і тваринного походження) та залишаються гострими питання, котрі стосуються міжнародних і вітчизняного ринку, як наприклад, ідентифікація тварин, наявність принципу простежуваності походження продукту, впровадження системи НАССР, адаптація законодавства до вимог ЄС тощо. Вирішити зазначені питання без компетентного органу, котрим наразі виступає ДПСС, що зможе регулювати і моніторити як внутрішній ринок, так і співпрацювати із зовнішнім ринком  - неможливо.

 




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Lozova Machinery
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • IMMER Group
  • kws
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Agroswit
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • danone
  • claas
  • john deer