Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
12 Серпня 2020

Тарас Висоцький

Ще минулого року Україна повинна була запровадити еквівалентну європейській систему державного контролю за операторами ринку харчових продуктів. Ця вимога прописана в Угоді про асоціацію з ЄС. Вона важлива для експорту української продукції тваринного походження на ринки не лише країн ЄС, а й інших держав світу. І вона досі не реалізована через відсутність необхідного законодавства. Відповідний законопроект повинен бути розглядатися у другому читанні в парламенті вже цього тижня. І ця редакція, на відміну від тієї, яка була схвалена за результатами першого читання, нарешті враховує інтереси бізнесу. Про що саме йдеться, і що потрібно знати бізнесу?

Які новації очікують на операторів ринку харчових продуктів?

Перше — звільнення від відповідальності за малозначне порушення. Якщо оператор ринку допустив незначні помилки та виправив їх до кінця перевірки, то ризик отримання штрафу значно знижується.

Порушник отримує попередження або припис про усунення порушень. Наприклад, у разі порушення вперше за три останні роки вимог щодо реєстрації потужності, отримання експлуатаційного дозволу або забезпечення простежуваності.

Таким чином, у питаннях відповідальності оператори ринку харчових продуктів отримують інструменти для захисту своїх інтересів, про які операторам ринку в інших сферах економіки, наприклад, у галузі будівництва, залишається лише мріяти.

Друге — зниження корупції під час перевірок. Для цього передбачається ротація інспекторів, які здійснюють аудит потужності. Так, один і той самий інспектор не матиме права здійснювати перевірки, якщо він робив аудит або інспектування на тій же самій потужності протягом двох років до чергового аудиту.

Третє — вирішення проблеми обов'язкового супроводу міжнародним сертифікатом імпортованих вантажів.

Сьогодні в Україні, всупереч європейським підходам, кожен вантаж, незалежно від виду продукту, повинен супроводжуватися міжнародним сертифікатом. Він видається у країні походження товару відповідним органом.

У ЄС такий сертифікат вимагається для таких продуктів тваринного походження, як м'ясо, молоко, риба. Продукти ж нетваринного походження в Європі не супроводжуються міжнародним сертифікатом. Тож існуюче в Україні правило обтяжує бізнес.

У разі ухвалення законопроекту міжнародним сертифікатом будуть супроводжуватися лише продукти тваринного походження.

Четверте — спрощення державного контролю на кордоні вантажів, які не марковані українською мовою. Щоб вантаж впустили в країну ЄС, він у тому числі має бути маркований її офіційною мовою — тією, якою володіє інспектор.

Оскільки європейський ринок великий, ЄС може собі дозволити виставляти таку вимогу. А от що стосується українського ринку, то він, на жаль, не дуже цікавий для європейських та інших іноземних виробників. Тому через додаткові витрати на маркування до моменту їх ввезення в Україну імпортери можуть відмовитись від присутності на українському ринку.

Новий законопроект про держконтроль дозволить імпортувати харчові продути нетваринного походження без маркування українською мовою. Що стосується продуктів тваринного походження, то для випуску в обіг вони повинні супроводжуватись також перекладом їх маркування українською мовою, виконаним дипломованим перекладачем.

П'яте — зменшення відносної кількості лабораторних досліджень вантажів на кордоні. Із великого відсотку вантажів відбираються зразки для лабораторних досліджень, що часто спричиняє затримку вантажів.

Окрім того, лабораторні дослідження оплачує сам бізнес. Відповідно, чим більше відбирається зразків, тим більшими є витрати імпортерів. Законопроект визначає вичерпний перелік підстав, коли можна відібрати зразки та направити їх у лабораторію. Очікується, що загальна кількість відбору зразків буде зменшена.

Шосте — полегшується отримання експлуатаційного дозволу для транспортування харчової продукції.

Є зараз так проблема: окремі інспектори вимагають отримання експлуатаційного дозволу на кожен транспортний засіб. У законопроекті ж зазначено, що, коли мова йде про транспортування харчових продуктів, то експлуатаційний дозвіл не потрібен, так як це передбачено в Європі.

Крім того, якщо підприємець, що надає послуги з перевезення харчових продуктів, володіє кількома транспортними засобами, то він реєструватиме не кожне авто окремо, а всі разом.

Тож запровадження європейської системи державного контролю за операторами ринку харчової продукції не лише сприятиме розширенню експорту, а й допоможе заощадити кошти та час для бізнесу.

Також зменшиться тягар непотрібних регуляторних обмежень у сфері контролю за безпечністю харчової продукції. Однак без ухвалення необхідного законодавства, питання запровадження еквівалентної європейській системи державного контролю не буде зрушене з мертвої точки.

Текст підготовлений спеціально для Економічної Правди 




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • claas
  • john deer