Олег Нестеров
Нещодавно Верховною Радою України було зареєстровано проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності транспортних засобів» №8369 від 19.01.2023, яким вводяться адміністративна відповідальність і недопуск транспортних засобів до участі в дорожньому русі без сезонних шин.
Законопроєктом встановлюється адміністративна відповідальність у розмірі 340 гривень і передбачається, що у період з 1 листопада по 31 березня не допускається участь у дорожньому русі транспортних засобів:
- з масою до 3,5 тонн — без всесезонних та/або зимових шин,
- з масою понад 3,5 тонн — без зимових шин.
Під визначення «транспортний засіб» підпадає все — від легкових автомобілів і вантажівок до сільськогосподарської техніки (комбайни, трактори тощо).
Розглянемо визначення із Закону України «Про автомобільний транспорт»: «автомобільний транспортний засіб — колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій» та з Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів: «трактор — моторизований колісний або гусеничний транспортний засіб сільськогосподарського або лісогосподарського призначення…».
За першою категорією т/з (до 3,5 тонн — легкові автомобілі) можна знайти логічне пояснення щодо встановлення зимових шин з метою зменшення ДТП, адже такий транспорт здебільшого застосовується в місцях, де є суттєвий ризик нанесення шкоди не тільки собі, а й оточуючим (пішоходам, іншим автомобілям, майну). Також є широкий вибір шин різних виробників і постачальників, якості гуми, малюнку протектора, вартості тощо.
Але вивчаючи запропонований авторами проєкт закону, виникає запитання — автори навмисно виписали заборону на участь у дорожньому русі абсолютно всім типам транспортних засобів без зимових шин, в т.ч. для сільгосптехніки, чи випадково, не розуміючи специфіку того ж агросектору? І чи дивилися вони взагалі на ринок шин чи хоча б пробували знайти спеціальні зимові шини для, наприклад, комбайна?
В сьогоднішніх умовах вже не є дивним, якщо взимку ми побачимо комбайн, який збирає кукурудзу або переміщується між полями. В разі прийняття ініціативи авторів, такий комбайн має бути обладнаний САМЕ зимовими шинами. Це ж стосується й тракторів, які можуть вносити добрива по мерзлоталому ґрунту.
Звичайно, погода впливає і на стан самих шин, перепади температури впливають на тиск всередині тощо. Але за правильної експлуатації, згідно рекомендацій і вимог виробника, універсальні шини виконують свою функції без ризику для механізаторів і техніки. І фактично для всієї сільгосптехніки виробляються та використовуються універсальні (всесезонні) шини. Для сільгосптехніки і деяких інших видів спецтранспорту зимових шин майже не виробляється або взагалі не існує як таких. Це, зокрема, підтверджується первинною перевіркою сайтів виробників/постачальників шин у пошуковику Google.
Слід розуміти, що для тракторів чи комбайнів придбання додаткових комплектів дисків та спеціальних шин (на декілька місяців неактивного використання) призведе до необґрунтованих економічних витрат. Особливо в період війни, коли у багатьох спостерігаються збитки і зменшення доходів підприємства.
Аналогічна історія і для більшості вантажівок (понад 3,5 тонн) — для них використовується всесезонна шина (універсальна). Навіть самі автори у пояснювальній записці до законопроєкту зазначають, що Правилами технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O* та спеціальних машин, виконаних на їх шасі, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 №549 передбачене використання всесезонних шин, що мають на боковині маркування «All Seasons» та призначені виробником для експлуатації під час літнього та зимового сезонів.
- * L — механічні транспортні засоби, що мають менше чотирьох коліс (мототехніка);
- M — механічні транспортні засоби, що мають не менше чотирьох коліс, і які призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі та автобуси);
- N — механічні транспортні засоби, що мають не менше чотирьох коліс, і які призначені для перевезення вантажів (вантажівки);
- O — причепи та напівпричепи.
Тобто обґрунтування для прийняття законопроєкту, яке надали автори, суперечить викладеному в тексті. Також, мабуть, авторами не було враховано той факт, що на балансі підприємств, установ, організацій державної форми власності та в органах місцевого самоврядування теж велика кількість транспортних засобів категорій L, M, N, O, спецтранспорту, тракторів, на які, у разі прийняття відповідного законопроєкту, теж потрібно буде закупити комплекти зимових шин, які по суті навіть не виробляються. І при цьому немає розуміння суми державних коштів, котрі будуть необхідні під реалізацію цієї ініціативи для держави.
Тобто ситуація виглядає наступним чином: виробників зимових шин для такої категорії т/з — немає (чи вони потім виникнуть?), кошти в бюджеті для виконання вимог закону державою і ОМС — не передбачені, специфіка галузі та взагалі ситуація на ринку, судячи з усього, навіть не вивчалась, а обґрунтування ініціативи і сам текст законопроєкту сам собі суперечить. Та й загалом виникає низка запитань щодо можливості реалізувати вимогу зазначеного вище законопроєкту для транспортних засобів понад 3,5 тонн як із боку бізнесу, так і держави.
Спеціально для AgroPortal.
