Визнання системи української сертифікації насіння відкриє нові можливості та ринки для вітчизняних аграріїв

В Європарламенті відбувся розгляд питання, яке може відкрити нові ринки для українського насіння і запустити нову хвилю інвестування в цей сектор. Мова йде про визнання еквівалентності  системи сертифікації насіння України в ЄС.

Україна — один із найбільших гравців на світовому зерновому ринку, який здійснює постачання зерна в більше ніж 70 країн світу на мільярди доларів США. В той же час, маючи потенціал для зростання експорту насіння зернових (кукурудзи, пшениці, ячменю, жита) ми обмежені в доступі на різні ринки світу. 

Ринкова кон’юнктура виглядає зараз так: 

По-перше. З 2014 року для нас закритий ринок РФ, а також ускладнено доступ до ринків країн СНД. Останнє, зокрема, через необхідність транзиту нашого експорту територією РФ. 

По-друге. Щоб потрапити на ринки країн ЄС існує досить довга процедура. Через внутрішні правила об’єднання відкриття ринку ЄС вже триває більше 9 років. 

По-третє. Українські виробники лише почали активно виходити на  ринки Азії та Африки.

Проте, активізація проходження всіх бюрократичних процедур в ЄС по українському насіннєвому питанню дає надію на те, що найближчим часом проблему з новими ринками буде вирішено. Причому це торкнеться як виробників насіння, так і агровиробників, які планують диверсифікувати бізнес.  Адже чимало із них вже інвестували у власне виробництво насіння. Хтось побудував насіннєві заводи або в кооперації зі світовими брендами займається наданням послуг у цій сфері. Але, що ми маємо по експорту насіння?

23 країни, 15,9 тис тонн, і близько $13,1 млн.  Це головні цифри минулого року по експорту українського насіння кукурудзи, пшениці, ячменю та жита. Заради справедливості, слід зазначити, що експорт зріс на 47% у порівнянні з довоєнним 2014 роком (табл.1), а у зв’язку із закриттям ринку РФ, відбулась певна переорієнтація на ринки Африки та Азії. Для прикладу, у 2019 році Україна експортувала 5 тис тонн насіння пшениці в Малайзію, що більше ніж увесь насіннєвий експорт до цієї країни з 2014 по 2016 рік загалом. 

Табл.1

За даними ITC  (International Trade Сenter) та Держстату, у низку країн ми експортуємо, як насіння, так і звичайне зерно. За останнім, зрозуміла річ, абсолютна перевага в обсягах. Слід звичайно розуміти, що насінництво – це окремий напрям роботи в компаніях — як профільних, так і агровиробників, у яких є такий бізнес.  Цей бізнес передбачає окремого фінансування і дещо іншого підходу до роботи. Але в цьому є свої плюси, які зокрема позначаються на експортній ціні такого продукту – насіння вдвічі або ж удесятеро  дорожче ніж товарна продукція (табл. 2 і 3):  

Табл. 2.  Обсяги експорту товарного зерна

Табл. 3.  Обсяги експорту насіннєвого зерна

Крім фінансових плюсів, які отримають українські аграрії від визнання еквівалентності в ЄС, це ще і репутаційний зиск для всієї України. Фактично, це визнання якості української продукції і системи сертифікації серед світових лідерів, що відкриває можливість для українських виробників насіння отримати доступ на нові ринки та експортувати товари з високою доданою вартістю й інтелектуальної складової. Все це разом вплине на активний розвиток української селекції. Позитив торкнеться навіть іноземних виробників насіння, адже дасть новий стимул продовжувати інвестувати в розвиток виробництва насіння в Україні.

Великий крок вже зроблено. Сьогодні Європарламент оприлюднив результати голосування, де підтримав у першому читанні визнання еквівалентною систему сертифікації насіння України в ЄС. Наступним кроком має бути якнайшвидше друге читання та остаточне прийняття рішення про еквівалентність. Так буде знято важливе питання, яке вже майже десятиліття знаходиться на порядку денному перемовин України і ЄС.