У грудні минулого року Віталій Ставнічук очолив напрямок агробізнесу агрохолдингу «Епіцентр К», куди перейшов працювати з посади керівника департаменту виробництва, досліджень і розвитку агробізнесу компанії «Кернел». В ексклюзивному інтерв’ю УКАБ він розповів про переоснащення технічного парку агрохолдингу, плани створити науково-дослідний центр, а також про те, чи збирається «Епіцентр К» вкладатися в переробку соняшнику.   

— Віталію Володимировичу, Ви попередньо працювали в компанії Kernel, скажіть з чим був пов'язаний ваш перехід в Епіцентр К?

— Стабільного нічого немає — усе в житті змінюється. Щодо попередньої роботи в компанії Kernel: у нас виникла ситуація зі зміною менеджменту, яка зумовила подальшу зміну інших робочих позицій. Не тільки я пішов з команди, а й пішло багато людей, котрі не бачили себе далі в компанії.

— На сьогодні «Епіцентр К» орендує земельний банк в 110 тис. га і має намір його збільшувати. Де у першу чергу хотіли би взяти нові землі?

— Якщо розглядати землі, що перебувають у нашому розпорядженні, маємо плани на незначне розширення земельного банку в Київській, Черкаській областях та активніше нарощення посівних площ у Вінницькій, Тернопільській і Хмельницькій областях. Також компанія розглядає можливість придбання земель в інших регіонах зі сприятливими кліматичними умовами.

— Скільки у компанії елеваторних потужностей і які є плани щодо їх розширення?

— На сьогодні маємо 5 елеваторних комплексів, розрахованих на одночасне зберігання 284 тис. т зерна. Проте ми добудовуємо й розширюємо елеваторні потужності. Будемо виходити на зберігання понад 600 тис. т зерна. Крім того, маємо намір «розганяти» наші елеватори до двох оборотів: ранні культури (озима пшениця, озимий ріпак і соняшник) — перший оборот, кукурудза — другий оборот.

— Як зміниться структура посівних площ цього сезону? Чи плануєте більше сіяти олійних культур?

— Структура посівних площ цього року не зміниться. Від самого початку формування нашої команди ми визначили структуру посівів: частка соняшнику становить близько 25%, озимої пшениці — 25%, а кукурудза, котра є основною культурою, займає 50% посівних площ. Ще є кормові культури, оскільки компанія ефективно розвиває тваринницький напрям. Частка посівних площ під ріпаком незначна і становить лише 2%. У нас немає жодного гектара сої, тому що ми не планували сіяти її від самого початку.

— Ви плануєте наростити експорт до 90 млн доларів. Які кроки мають цьому сприяти? І що саме ви плануєте експортувати?

— У компанії є дві експортні культури — озима пшениця й кукурудза. Соняшник ми поки що розглядаємо як внутрішню культуру або ж як перероблювану на експорт, що наразі в процесі обговорювання. Основна мета — вийти на ефективне виробництво на 110 тис. га землі, котру компанія має на сьогодні. Так, ми розглядаємо зростання земельного банку та вивчаємо пропозиції, але головне завдання команди — підвищити ефективність виробництва, вийти на максимальні показники врожайності. І якщо ми одержимо нашу заплановану врожайність на наявних земельних активах, то в результаті матимемо плановий експорт у розмірі 90 млн доларів.

— Чи означає припинення переговорів Епіцентру К з Vioil, що ви більше не плануєте займатися переробкою?

— Ми вивчаємо багато пропозицій, але розглядаємо їх, у першу чергу, з погляду ефективного бізнесу. На сьогодні ця переробка низькомаржинальна. Надалі вирішуватимемо залежно від ситуації, чи займатись переробкою. Загалом ми плануємо йти в повний цикл виробництва — від поля до продажу готової продукції.

— Яким чином у цьому має допомогти придбана техніка?

— Урожайність залежить від технології, яка має декілька складових. Перша складова — товарно-матеріальні цінності, високий потенціал сортів гібридів, якісне добриво, якісні засоби захисту рослин. Друга складова — люди, які планують, розробляють ці технології, використовуючи найновіші дані. Третій ресурс — сільськогосподарська техніка. Якщо ми ставимо високі вимоги до сівби для одержання якісного врожаю з кожної рослини, відповідно повинна бути належна техніка, що зможе виконати ці завдання.

Ми придбали 24-рядкову сівалку HORSCH Maestro, тому що вона відповідає всім вимогам і, на нашу думку, є найкращою сівалкою у світі. Для того щоб якісно, вчасно і з меншими затратами внести засоби захисту рослин, компанія закупила обприскувачі бренду Case IH, які в лінійці найкращих світових брендів. Також ми закупили нові трактори Case IH і плануємо з цією компанією програму трейд-ін: техніка відпрацьовує 6 тис. повних мотогодин, а потім іде на заміну. Думаємо, що за таку кількість робочих мотогодин ці трактори не принесуть ніяких несподіванок і не буде вимушених зупинок у виробництві. Адже найбільше збитків спричиняє простій техніки: близько 40 дол. за годину з урахуванням наймання, сівби чи збирання. Цього року прогнозуємо важкі умови сівби — ми спланували роботу так, щоб замість 25 днів могли відсіятися за 15.

— Наразі ви повністю забезпечили свою потребу в оновленні технічного парку?

— Наш інвестиційний план складається з двох підпланів. Перший — весняний, який уже виконали, і закупили обприскувачі, трактори, сівалки, агрегати для обробітку ґрунту навесні: борони широкозахватні, культиватори. Другий етап — осінній, що стосується збирання й готування осіннього ґрунту. Плануємо закупити комбайни, бункери-перевантажувачі зерна й культиватори для глибокого обробітку. Розглядаємо для збирання врожаю новий проект на 5—10 комбайнів з продуктивністю на сезон не менш як 4—4,5 тис. га на комбайн. Також у наших інвестиційних планах придбати перевантажувачі зерна та налагодити систему організації і автоматизації всіх процесів. Що стосується обробітку ґрунту, найбільшої шкоди завдає ущільнення землі, що спричиняє втрату 25% урожаю. Компанія на осінь підбирає таку техніку, яка дозволить зняти це ущільнення й підвищити врожайність. Спочатку ми маємо виміряти, на якому горизонті залягає ущільнення, і потім спрацювати так, щоб його механічно зняти. Для цього розглядаємо розпушувачі HORSCH Tiger і Case Ecolo Tiger.

— Скільки орендної плати ви сьогодні платите в регіонах? Де найвища плата, а де найнижча?

— У середньому однаковий рівень орендної плати в усіх областях. Він становить близько 10—12% від нормативно-грошової оцінки землі. Однак виплати можуть незначно коливатися залежно від оцінки землі та якості ґрунту. Наприклад, якщо взяти південь Вінниччини, то там глинисті ґрунти з низьким гумусом, на півночі й заході області чорноземні ґрунти — відповідно оцінка землі відрізнятиметься.

—  Як ви вважаєте, які кроки необхідно зробити для детінізації ринку оренди землі с/г призначення?

— Усі учасники аграрного бізнесу повинні працювати в однакових умовах, тільки тоді можна порівнювати ефективність того чи іншого представника аграрних відносин. Для нас надважливі прозорі умови ринку землі — має бути укладено та зареєстровано договори оренди, оформлено офіційну орендну плату. Це та політика, яку ми підтримуємо та виконуємо на наших виробничих підрозділах. Для прикладу, на Хмельниччині офіційна виплата орендної плати збільшилася вдвічі. Це жива конкуренція, адже люди почали укладати та реєструвати договори, виплачувати орендну плату, щоб бути на одному рівні в аграрному середовищі.

Усі мають працювати в законодавчому полі, тільки тоді буде створено рівні умови.

— Чи може допомогти у цьому реформа децентралізації та наділення більшими правами ОТГ?

— На мою думку, реформа децентралізації сприятиме наповненню місцевих бюджетів. Можемо спостерігати протягом останніх двох років позитивний вплив процесу децентралізації на сільських територіях: вони змінюються, відбувається активний розвиток інфраструктури, з’являються нові комунікації, дороги тощо. Частина доходів об’єднаних територіальних громад формується від права розпоряджатися землями. Важливо, що буде вихід з тіні, тому що ОТГ живе на ті гроші, які одержує з різних каналів, зокрема й за користування землею.

— Минулого року ваша компанія брала участь у Днях агротехнологій УКАБ, на Ваших полях проходив один із заходів. Чи плануєте цього року брати участь у Днях агротехнологій?

— Плануємо інноваційно розвиватись і застосовувати найновіші технології й техніку на наших виробництвах. Нещодавно ми погодили створення інноваційного центру. На його основі буде функціонувати випробувальна лабораторія, що займатиметься не тільки дослідженням ґрунтів, а й кормів, мінеральних добрив. Також лабораторія вивчатиме мікробіологію та аналізуватиме хвороби рослин. На сьогодні деякі резерви мінеральних добрив, потенціалу сортів і гібридів вичерпано, бо вони обмежуються різними чинниками, наприклад, погодними умовами. Ми переконані, що мікробіологія — це те, що ще не вивчене, проте має важливе значення у виробництві. Тому будемо створювати свою лабораторію та вивчати продукти, які дозволять «оживити» ґрунт. Другий блок у цьому інноваційному центрі — наука. Ми вже починаємо створювати за кластерами наукові центри, займаємося стратегією розвитку цього напряму. На базі центрів буде запроваджено технічний напрям, де випробовуватиметься нова техніка, щоб надавати пропозиції нашим виробникам. Цього року розробили розчинний вузол для ЗЗР, на базі якого готуватимуться маточні розчини, заправлятимуться обприскувачі та вноситимуться на полях.
У науковому центрі вивчатимуть як технології, так і техніку. Маємо намір тісно співпрацювати в цьому напрямі й налаштовані на позитивний результат, який можна здобути тільки тоді, коли застосовуються нові розробки та інноваційні підходи для використання в роботі. Компанія готова підтримувати будь-які пропозиції, допомагати у проведенні, брати участь у таких заходах, як Дні агротехнологій УКАБ.

—  Які першочергові завдання ставите перед компанією на цей виробничий сезон?

— Основною нашою метою є якісна робота й вихід на високий рівень ефективності. Ми розвиваємося й нарощуємо свій земельний банк, проте наявні 110 тис. га землі мають бути використані максимально ефективно. Будемо думати про подальший розвиток, коли вийдемо на запланований рівень. Якщо говорити про елеваторний напрям, маємо повністю забезпечити рослинництво своїми ємностями, перед нами стоїть завдання — жодного кілограма зерна не завезти на чужі елеватори. Важливим стратегічним напрямом для нас є розвиток тваринництва. Першочергове завдання — мати 1500 голів високоякісного дійного стада з надоєм 40 літрів на фуражну корову. Надалі плануємо його збільшення до 3000 корів. Також маємо намір будувати сучасні тваринницькі комплекси з інноваційною системою годівлі та утримання.