“Однією із пересторог євроінтеграції агросектору є занадто швидка імплементація стандартів, котра може призвести до зменшення потужності галузі, тому потрібні зважені, аналітично збалансовані рішення”, – зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко під час бізнес-сніданку “Діалоги з українськими агровиробниками: Європейський зелений курс (ЄЗК) та Спільна аграрна політика (САП)”.

Український аграрний сектор, який є ключовим рушієм національної економіки, стоїть перед серйозними викликами на шляху євроінтеграції. Тому існує значне побоювання щодо темпів і наслідків імплементації європейського законодавства, особливо для малих та середніх агровиробників. Швидка та безумовна імплементація європейських норм, попри всю важливість гармонізації законодавства, може мати негативні наслідки.

Наприклад, якщо при нинішніх умовах Україна вже завтра імплементує Регламент щодо засобів захисту рослин, то це матиме значний негативний вплив на обсяг виробництва соняшнику. І причина буде у відсутності достатнього часу на апробацію нових ЗЗР та підготовку аграрного сектора до нових вимог.

При цьому, малі та середні фермери можуть виявитися більш неготовими до стрімких змін ніж більші компанії, оскільки їм складніше оперативно адаптуватися до нових стандартів без відповідної підтримки та ресурсів.

У зв’язку з цим, Олександра Авраменко наголосила на критичній необхідності посилення кроссекторального діалогу між профільними міністерствами та аграрним сектором. Бо ж Україна може мати справу із різкими трансформаціями риторики в процесі євроінтеграції. Наразі це спостерігається із ситуацією із торгівлею, де ЄС просуває тезу про прямий взаємозв’язок між доступом до ринку та виконанням норм і стандартів виробництва. 

“У ситуації, коли ми маємо великі масштаби виробництва й обмежену інституційну спроможність, необхідно активно використовувати наявні інструменти та шукати нові механізми донесення інформації до малих і середніх виробників. Тут для України може стати цінним досвід Румунії, яка використовувала елеватори для донесення необхідності змін до фермерів. Вони запровадили систему, відповідно до якої кожен агровиробник, котрий хотів здати свою продукцію на утримання чи продаж, мав відповідати стандартам. У нашому випадку роль таких змінотворців можуть виконувати не тільки елеватори, а й трейдери. 

Крім цього, ще одне завдання – не тільки підтримати компанії в імплементації, а й підготувати їх до переговорів та сформувати всередині Євросоюзу позицію, яка б відображала реальний стан справ в українському агросекторі, а не уявлення про “дике поле”, де не відбуваються зміни”, – підкреслила Олександра Авраменко.