1 грудня Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” cпільно з агенцією UCABevent провели вебінар “Торгівля під час війни: потенціал виходу України на зовнішні ринки”, під час якого учасники обговорили перспективи експорту української агропродукції на світовому ринку.

За словами Ольги Гвоздьової, експертки в міжнародній торгівлі, радниці директора ДУ “Офіс з розвитку підприємництва та експорту”, з початку повномасштабної війни обсяги експорту впали на 32,5%, змінилися показники в розрізі товарів та країн. Через логістичні проблеми зріс експорт до сусідніх країн, наразі ЄС займає 63%, а експорт до інших країн впав, наприклад, Китай перемістився з першого місця торговельних партнерів до четвертого.  

Однак, навіть в умовах війни експортний потенціал України залишається досить високим. Так, це підтверджує Олександр Жемойда, директор Департаменту торговельних угод та розвитку експорту Міністерства економіки України, провівши зріз торговельної політики партнерів України та аналіз розвитку двосторонніх угод за 2022 рік. 

На сьогоднішній день торговельна політика України зазнала значних змін в таких аспектах:

• напрямки: до повномасштабної війни торгівля була сформована таким чином, що значна частина йшла морем, однак з березня відбулася переорієнтація на суходіл;
• позиція ЄС: наразі члени Європейського Союзу є одночасно й країнами-транзитерами, й країнами, що споживають. Це накладає певні відбитки на структуру та обсяги торгівлі.

Наразі Україна має близько 50-ти країн, котрі охоплено угодами про вільну торгівлю з різним ступенем лібералізації. Крім цього, повне скасування в односторонньому порядку тарифних обмежень від ЄС, Великобританії, Австралії та Канади призвело до того, що українська продукція вже не обтяжена митами та квотами. Також в 2022 році відбулося оновлення до угоди з Македонією, а напередодні війни підписано угоду з Туреччиною. Наразі остання не ратифікована, бо змінилися певні умови. Тому для повного її запровадження варто враховувати трансформації в структурі та трафіку торгівлі, щоб отримати максимальний бенефіт.

Зараз влада працює над розширенням угоди в сфері послуг з Канадою, також досягнуті домовленості щодо технічних консультацій з Швейцарією, Норвегією, Ісландією та Ліхтенштейном на предмет врівноваження умов цих країн з умовами ЄС без преференцій, а в режимі стандартної торгівлі. В планах – максимальне охоплення Середземномор'я та формування пулу країн цього регіону задля більшого розширення ланцюжків постачання.

“В такій ситуації, коли Україна має широкі можливості експорту, цікаво, як буде реструктуризуватися експорт у зв’язку з односторонніми преференціями від деяких країн. Адже для багатьох країн агропродукція є специфічним аспектом формування торгівлі, країни намагаються захистити свій внутрішній ринок. Цей аспект демонструватиме здатність української продукції завоювати споживачів на ринках різних країн”, – зазначає Олександр Жемойда.

За словами Ольги Шевченко, заступниці Голови Держпродспоживслужби, українські товари справді шукають на світових ринках, - не тільки сировину, а й готові продукти на полицях магазинів. Орієнтуючися на логістику та стандарти, перегляди квот, то відкритою для України є Великобританія, канадський ринок активно цікавиться українською продукцією, зокрема зараз проходять акредитації по птахівничій галузі. Однак, через норми безпеки і неможливість приймати іноземних інспекторів це не є швидким процесом, і відкриття ринку може займати від декількох місяців, якщо це просте узгодження сертифікатів, до 5 та більше років залежно від товарної позиції та країни. 

Війна накладає деякі обмеження щодо відкриття ринків, бо існують механізми, коли певні країни готові імпортувати продукцію лише після приїзду інспекторів, їх контролю підприємства, - тільки тоді погоджуються сертифікати та укладаються угоди. Жодна країна світу цього року не приїхала в Україну через війну, однак альтернативою слугували онлайн-інспекції. 

Разом з тим, основний аспект, котрий впливає на можливий експорт – це логістика. Якщо говорити про продукти тваринного походження, то сьогодні єдиний механізм вивезення продукції – це транзитом через Європейський Союз. На сьогодні ЄС надає максимального сприяння українському експорту. За позиціями, що по ЄС не відкриті (свинина та яловичина), досягнуті певні компроміси, є успішні кейси транзиту через Румунію на час блокування морських портів.

“Поступово змінилися підходи, раніше через високі вимоги і доступну логістику на ЄС було досить мало орієнтованих підприємств, а зараз ЄС – це привабливий ринок для вітчизняних виробників, особливо в умовах орієнтації на євроінтеграцію. Хоч світ підтримує Україну, однак справа не лише в цьому, наші виробники дотримуються стандартів з безпечності та якості продукції”, – наголошує Ольга Шевченко.

Щоб експортеру було легше орієнтуватися в тенденціях, що постійно змінюються, то варто брати до уваги такі ресурси та інструменти:

• На сайті Держспоживслужби можливо переглянути усі вимоги транспортування продукції щодо певних країн, якщо цієї інформації немає, то її можливо отримати через запит. В майбутньому на сайті з’явиться інтерактивна карта, на якій можна буде, обравши товар, побачити, куди та за якими вимогами можливо експортувати, а де ще ведуться переговори та робота щодо відкриття цього ринку.
• “Експортний портал”: є вікном для експортерів, котре було створено з метою надання інформації про всі послуги щодо експорту від державних та недержавних органів, донорських організацій. 
• На цьому порталі можливо долучитися до “Каталогу українських експортерів”, через який імпортери можуть знайти постачальників певної продукції. 
• Частина порталу стосується аналітики зовнішніх ринків, де є інформація про конкретні експортні ринки. Це інформація про економіку, торгівлю з Україною, споживачів, контакти посольств, організацій, які підтримують торгівлю в цих країнах, дослідження по певних ринках.  
• Хелп-дески по топ-країнам, з якими Україна має угоди;
• Онлайн-послуги: оцінка готовності до експорту, експортний гайд (інформація про алгоритми виходу на світові ринки, їхню роботу, логіку, технології пошуку партнерів, перевірки їх надійності, сучасний інструментарій для отримання інформації про ринки), послуги для альянсів та індивідуальних компаній, послуги експортно-кредитного агентства.
• Пошук партнерів: “Експортний портал” публікує запити від партнерів та тендерні пропозиції, пропозиції щодо виставок.
• Експортний бренд: використовується на національних та колективних стендах на виставках, де представлена Україна.

Ще однією ефективною та корисною платформою для експортерів є цифрову платформу МЗС України NAZOVNI. Олександра Сологуб, керівник відділу по роботі з експортерами NAZOVNI, зазначає, що це новий спосіб взаємодії держави та бізнесу, завдяки якій комунікація стала більш прозорою, оперативною та продуктивною. Мета платформи – сприяти інтеграції бізнесу в глобальну економіку та виходу підприємцям на нові ринки.

“Всі послуги, що пропонує платформа, є державними та безкоштовними. Усе що необхідно від бізнесу – це готовність змінюватися під потреби експорту. Наші менеджери проводять консультації для бізнесів незалежно від рівня готовності, роблять аналіз перспективних ринків, допомагають на кожному етапі, обробляють та перенаправляють запити від імпортерів, проводяться презентації українських виробників серед потенційних партнерів. Робимо все для пошуку партнерів та усуненню бар’єрів”, – додає Олександра Сологуб.