Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
28 Березня 2024

Новини

20.06.2020

Ucab Брюссель веде перемовини з Києвом щодо уникнення торгової війни з приводу мінеральних добрив – POLITICO

Згідно повідомлення POLITICO, Брюссель веде перемовини з Києвом щодо уникнення торгової війни з приводу мінеральних добрив після того, як з боку України пролунав перший залп.

Минулого місяця Україна повідомила Всесвітню Торгову Організацію про те, що з 25 червня строком на три роки буде запроваджено так звані захисні заходи щодо обмеження імпорту азотних та комплексних мінеральних добрив – аргументуючи це необхідністю запобігання сплеску імпорту, який спричинив би «вагомі збитки» вітчизняним виробниками, згідно з внутрішніми документами, які побачив POLITICO.

Захисні заходи завдадуть великого удару по європейських виробниках добрив, які стали дедалі більше залежними від українського ринку, щорічно направляючи до країни продукції на суму близько 310 мільйонів євро. Українські фермери, у свою чергу, також призвичаїлися до хімікатів із ЄС.

Однак виробники з ЄС наводять аргументи про те, що даний крок не можна виправдати даними щодо імпорту, і що це стане порушенням правил Всесвітньої Торгової Організації, у той час українські фермери побоюються, що це лише посилить монопольне положення найбільшого у країні виробника добрив.

Брюссель наразі проводить перемовини з Києвом щодо цього питання, проте Європейська Комісія ухилилася від подальших коментарів.

Удобрювання «Житниці Європи»

Україну часто називають житницею Європи з огляду на її 41.5 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель – площу, яка є приблизно еквівалентна територіям Німеччини та Данії, разом узятих.

ЇЇ потреба в продукції ЄС для удобрювання цих угідь почала зростати 2014 року, коли вибухнула війна з Росією. З 2015 року країна-сусідка підвищувала для України ціни на газ – основний інгредієнт, необхідний при виробництві нітратів, підштовхуючи у такий спосіб ціни на українські добрива вгору. Місцеві компанії були не в змозі на достатньому рівні постачати велетенський сільськогосподарський бізнес, залишивши на ринку велику прогалину, яку заповнили компанії з ЄС.

Київ стверджує, що захисні заходи потрібні для «стабілізації» вітчизняного ринку після цього «вкрай нестійкого періоду», згідно з думкою Тараса Качки, заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства України.

«Ми не хочемо блокувати імпорт, це не так; ми просто хочемо забезпечити для виробників передбачувані умови для розвитку», – сказав Тарас Качка. «Це спроба забезпечити баланс на ринку».

Яцек Заборовські, менеджер з продажів польської державної компанії-виробника добрив Група Азоту, сказав, що компанія була «здивована» тим, що українські бізнес-структури почали проявляти інтерес до польської продукції у 2016 році. бо до того часу компанія взагалі не експортувала до України. Він сказав, що відтоді близько 200-300 сільськогосподарських бізнес-структур звернулися до них щодо купівля добрив.

«Це були саме українські компанії, які ініціювали ці бізнес-контакти, які активно  шукали добрива», сказав він, підкресливши, що Група Азоту ніколи не була «агресивним» продавцем. «Ми ніколи не завалювали український ринок добривами».

Наразі, говорить він, українські фермери є основними покупцями для компанії та «важливим джерелом диверсифікації продажів». Будь-які потенційні обмеження матимуть «негативні наслідки» для бізнесу.

Це ще питання, чи обсяг імпорту насправді настільки різко зріс, щоб запровадження Україною обмежувальних заходів було виправдане правилами ВТО, висловлюють свої аргументи виробники добрив з ЄС. Торгова організація дозволяє тимчасове запровадження тарифів або квот, якщо спостерігається раптовий сплеск імпорту, або якщо, наприклад, внутрішній ринок зазнає великої шкоди.

У своєму повідомленні до ВТО Київ стверджує, що імпорт азотних добрив зріс приблизно на 37 відсотків у період із 2016 по червень 2019 року, називаючи в якості основних експортерів Болгарію, Литву та Польщу, а поряд з ними Росію, Туреччину й Білорусь.

Згідно з новими заходами, експорт нітратів амонію з ЄС буде обмежено на рівні 105,116 тонн, починаючи з червня 2020 року. Дана квота підвищиться на 2 відсотки 2021 та 2022 року. Експорт карбаміду з ЄС буде обмежено на рівні 216,422 тонн, з таким же 2-відсотковим щорічним підвищенням рівня квоти.

Виробники добрив з ЄС висловлюють аргумент, що Україна не виконала вимог критеріїв ВТО, щоб мати право на запровадження цих заходів.

«Ми не спричинили різкого зростання імпорту, ми не завдали серйозної шкоди [вітчизняній промисловості], а якщо і є якась шкода, то вона точно викликана не імпортом», говорить Томаш Влостовські, юрист із питань торгівлі, який базується у Брюсселі та представляє ряд виробників добрив з ЄС у перемовинах між Брюсселем та Києвом.

«Зростання імпорту має бути недавнім, несподіваним, різким і значним», додає він, підкреслюючи, що наведені Україною дані цього не демонструють.

Влостовські стверджує, що дані, які він отримав від української митної служби, показують зростання імпорту взагалі у 2017 році, однак з того часу обсяги бути такими ж, як і до 2016 року. Імпорт з ЄС зростає, проте не різко, особливо в заміщенні російського імпорту. Український уряд відхилив прохання розкрити власні дані.

Тарас Качка наводить аргумент, що визначення «несподіваного» зростання імпорту є «дійсно гнучким». Він додав, що Україна також наслідувала приклад Європейської Комісії, яка запровадила обмежувальні заходи щодо виробників сталі у 2018 році, називаючи в якості причини переорієнтацію торгових потоків у ЄС, спричинену тарифами на сталь США.

«Якщо ми порівняємо аргументи Європейської Комісії щодо обмежувальних заходів по сталі, то думаю, що темп зростання імпорту добрив є вищим від темпу по сталі», стверджує Качка. «Це абсолютно порівнянний темп і ми вирішили, що якщо Європейська Комісія вирішила, що це є правомірним тлумаченням, то чому ми не можемо зробити так само?»  

У своєму повідомленні до ВТО Київ також визнає, що вітчизняна галузь із виробництва добрив не зазнала останніми роками «серйозних втрат», що є ще однією обставиною, яка дозволяє використання обмежувальних заходів.

Українське виробництво комплексних міндобрив у період з 2016 по 2019 рік зросло на 65.4 відсотка, у той час як продажі українських міндобрив на внутрішньому ринку зросли майже на 61 відсоток. Фінансові дані по азотній галузі за цей період фактично зменшились, але несуттєво: виробництво знизилось на 16 відсотків, а продажі на 5.

Влостовські наводить аргумент про те, що прямого зв’язку між показниками роботи вітчизняної галузі та імпортом немає.

«Національні виробники в Україні перебували у складному становищі упродовж багатьох, багатьох років… Навіть якщо і зараз вони у поганій ситуації, то причина не в імпорті», додає він.

Страхи фермерів

Проти обмежувальних заходів протестують не лише європейські виробники. Рішення також розлютило українських фермерів, які неодноразово влаштовували демонстрації перед очолюваним Качкою міністерством економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства.

Алекс Ліссітса, президент Українського Клубу Аграрного Бізнесу, стверджує, що нові заходи лише призведуть до зростання цін на добрива та посилення монополії компанії Остхем, найбільшого у країні виробника, якою володіє український олігарх Дмитро Фірташ та який наразі контролює переважну більшість ринку азотних добрив.

Минулого року Антимонопольний Комітет України оголосив Остхем монополією та зобов’язав компанію продати одну із своїх п’яти фабрик. Це рішення так до сих пір і не виконане.

Тарас Качка говорить, що, на його думку, заплановані обмеження щодо імпорту не призведуть до подальшого зміцнення монопольного становища компанії.

«Разом ці рішення…ідуть рука об руку», зауважив він, додавши, що як тільки рішення Антимонопольного Комітету буде виконано і фабрики буде продано, процес придбання спричинить нестійку ситуацію на ринку, чого уряд хоче уникнути.

На час публікації компанія Остхем не відповіла на запит надати коментар.

Тарас Качка сказав, що перемовини між Брюсселем та Києвом щодо пошуку рішення стосовно обмежувальних заходів до цього часу були «конструктивними» та що він готовий до пошуку компромісу.

Якщо компромісу не буде, ЄС може вирішити оскаржити діє Києва у ВТО. Більше того, згідно з угодою про обмежувальні заходи з ВТО, ЄС може ухвалити рішення у відповідь, запровадивши тарифи на інші сектори імпорту, наприклад, щодо м’яса птиці або яєць.

Але наразі Тарас Качка називає таку можливість «спекуляціями».

«Нам потрібно знати про те, що ми…можемо ухвалити заходи у відповідь на обмежувальні заходи щодо сталі. І це просто [буде наступна] хвиля заходів у відповідь».




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • Amazone
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Agco
  • Agroregion
  • Eridon
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • NCH Advisors
  • Continental farmers Group
  • credit agricole
  • claas
  • john deer
Вітаємо! Ви підписались на новини порталу Ukab