Вже третій рік поспіль українські аграрії проводять посівну кампанію в умовах війни. Щороку з’являються все нові виклики, котрі змушують сільгоспвиробників адаптувати структуру посівних площ не лише відповідно до потреб ринку, а й до зовнішніх викликів. За оцінками асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”, в 2024 році році Україна збере 71 мільйон тонн зернових та олійних культур. Це на 13% менше, ніж рекордні показники 2023 року. При цьому валовий збір зернових культур очікується на рівні 50,6 млн т (-15% до попереднього року), олійних – 20,4 млн т (-6%).

Зменшення врожаю, порівняно з 2023 роком, зумовлено декількома факторами:

• Війна: бойові дії, окупація частини територій, пошкодження інфраструктури та логістичні труднощі негативно впливають на можливості аграріїв.

• Деяке зменшення посівних площ під зерновими: не лише через війну та ризики втрати врожаю, що зумовлює не засіяні цього року окремі прифронтові площі, а й переорієнтацію фермерів на більш вигідні культури.

• Зміна структури посівних площ: спостерігається збільшення площ під олійними культурами, адже їх виробництво рентабельніше,  існує можливістю внутрішньої переробки олійних культур в Україні, а експорт менших обсягів олійних легше організувати в умовах обмеженої пропускної здатності портів. 

Крім цього, додатковими факторами, що можуть впливати на результати посівної кампанії 2024 року є:

• Погодні умови: посуха, надмірні опади та інші несприятливі явища можуть спричинити коливання показників урожайності.

• Державна підтримка: обсяг та ефективність державних програм підтримки аграріїв також впливатимуть на їхні можливості.

Незважаючи на складнощі, українські аграрії роблять усе можливе, щоб забезпечити продовольчу безпеку країни та світу. На початку війни головним викликом для українських аграріїв була неспроможність здійснювати експортні відвантаження і таким чином отримувати кошти для проведення подальшої господарської діяльності. І через два роки війни це питання вдалося частково вирішити, налагодивши експорт через власний морський шлях та зменшуючи перехідні залишки експортоорієнтованої продукції.

Наразі головним питанням є наявність фінансів для проведення подальшої господарської діяльності. Справа в тому, що під час війни вирощування зернових культур було збитковим, а олійних культур – мінімально прибутковим. Загалом вся галузь рослинництва була збитковою. В подібних умовах надзвичайно складно вести подальшу господарську діяльність. Саме тому наявність грошових коштів для проведення посівної є наразі головною проблемою.

Окрім того, на 3-му році війни особливо гострим стає питання з наявністю персоналу для проведення посівної та збору врожаю через мобілізацію,  вимушену міграцію населення. Хоча і існує процедура бронювання 50% військовозобов’язаного персоналу від мобілізації, однак з кожним разом така можливість зменшується, бо частину працівників мобілізують, а замінити їх немає ким.

Однак, незважаючи на всі складнощі, завдяки налагодженню експорту (не лише через зусилля української влади, військових та аграріїв із запуску морських шляхів, а й використання альтернативних маршрутів, такі як Дунайські порти та наземний транспорт до країн ЄС), цього року очікується покращення ситуації і аграрії будуть мати змогу поліпшити показники рентабельності власного виробництва і навіть отримати мінімальні показники прибутковості. Звісно, якщо не трапиться погіршення ситуації.    

Зміна експортних позицій

Україна в останні довоєнні роки була одним із головних гравців на світовому ринку продовольства та займала лідируючі позиції серед основних світових постачальників пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшникової олії, сої, ріпаку, меду, горіхів та інших видів продовольства. З початком розпочатої росією повномасштабної війни проти України ситуація з експортом суттєво погіршилася. 2022 рік був роком пошуку варіантів маршрутів та нової географії експорту. І основним партнером став ЄС, який відкрив для українських постачальників ринок без обмежень.

В 2023 році Україна експортувала в ЄС агропродукції на загальну суму 12,6 млрд USD, що становить 56% загальної експортної виручки від реалізації агропродовольства. Найбільше в ЄС було експортовано соняшникової олії, кукурудзи, пшениці, соняшникової та соєвої олії, ріпаку, макухи соняшникової та соєвої, сої, цукру, курячого м’яса та інші. В цілому в 2023 році були складні взаємостосунки з країнами-сусідами, що входять до ЄС. До травня 2023 року експорт в ЄС здійснювався без перешкод, однак потім розпочалося блокування кордону з Польщею. Після цілого ряду перемовин було досягнуто домовленостей про заборону експорту в сусідні країни 4 позицій (кукурудзи, пшениці, ріпаку та соняшнику). Однак блокада кордону періодично виникала, організована польськими фермерами, створюючи значні перешкоди українським аграріям.

В травні 2024 році продовжили дію режиму безмитної торгівлі з ЄС ще на 1 рік, однак з нововведеннями. Тепер для «чутливих» аграрних продуктів, після використання певної квоти (що перевищить середній обсяг імпорту, зареєстрований у другій половині 2021 року, а також упродовж 2022 і 2023 років) будуть вводитися митні тарифи. До таких товарів відносять м’ясо птиці, яйця, цукор, крупи, кукурудзу та мед. Безумовно такі дії матимуть негативний наслідок для українського експорту, однак не критичний.

В 2024 році ситуація з експортом в цілому покращилася. За 4 місяці 2024 року було експортовано 22,6 млн т зернових різних видів, що на 18% більше аналогічного показника минулого року. Таке значне зростання обсягів експорту вдалося досягти завдяки успішній роботі власного морського шляху без участі росії та Туреччини. Якщо в 2023 році експортувалися зернові як через морські порти Одеської області, так і через річкові порти Дунаю, то в 2024 році переважна більшість зернових експортується через морські порти Одеської області завдяки більшій їх пропускній здатності та економічній доцільності, якщо порівнювати з річковими портами Дунаю. Цього вдалося досягти завдяки зусиллям ЗСУ.

В 2024 році не більше 5% всього експорту здійснюється автомобільним транспортом. Після того як повноцінно запрацював морський шлях експорту за допомогою автомобільного транспорту в основному експортується продукція, що призначена для сусідніх країн та має менші обсяги експорту. Тобто за допомогою автомобільного транспорту в основному експортують ягоди, мед, крупи, м’ясо, горіхи, борошно тощо. Лише останній місяць, завдяки припиненню блокування кордонів польськими фермерами,цей вид експорту зміг більш-менш повноцінно запрацювати.